Ми робили карту пожеж навколо Києва, щоб зрозуміти звідки запах гарі, і несподівано побачили, що в пожежах весь україно-російський кордон. Чому так і що там відбувається, наразі пробуємо з'ясувати.

Проєкт "Дерев'яне мереживо Чернігова", що досліджує й популяризує дерев'яну архітектуру Чернігівщини, опублікував серію фото будинків з прикордонної Семенівки, яка постійно потерпає від російських обстрілів.

Наталію Яцюк з Іванівки, що під Черніговом, хотіли зґвалтувати двоє російських військових під час окупації села в березні 2022 року. Одного з них їй вдалося зачинити в погребі, іншого прогнав чоловік, відібравши в нього автомат. Сім’ї після цього довелося місяць переховуватися в іншому кінці села. Розлючені окупанти помстилися їм, випустивши в голову їхньому собаці щонайменше дванадцять куль.

Командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв повідомив, що найбільш небезпечні напрямки фронту на півночі укріплюють додатковими оборонними спорудами.

Цієї ночі на Чернігівщині в межах Семенівської громади прикордонники зупинили спробу диверсійно-розвідувальної групи ворога перетнути державний кордон України.

Уранці 24 лютого 2022 року Алла Телень з села Новоселівка, що за кілька кілометрів від Чернігова, спостерігала, як трасою через село пролітали автівки. Містяни панічно виїжджали з міста, сподіваючись пересидіти оголошену Путіним війну десь у тихому селі.Їхали на північ і схід, не знаючи, що прямують назустріч колонам російської військової техніки, яка швидко наближалася до обласного центру, безперешкодно перетнувши український кордон у КПП “Сеньківка”. Уже через кілька годин тисячі тих, хто рушив з міста в цьому напрямку, потрапили в епіцентр боїв або в десятки окупованих російською армією сіл, виїхати з яких упродовж лютого-березня було або неможливо, або вкрай ризиковано. (Так само, до речі, відбувалося й у Київській області — детальніше читайте тут).Ця історія – з циклу про оборону Чернігова у лютому-березні 2022 року та доповнює інтерактивну реконструкцію про ці події (матеріал дивіться тут).

38-річний Олександр Марусик 13 березня 2022 року їхав з сусідом Сергієм Колупайком з села Вознесенського до Петрушина, щоб забрати звідти його сім’ю. Обидва села розташовані в радіусі 20 км від Чернігова і були окуповані російською армією з 24 лютого до 31 березня, відстань між ними - близько десяти км.Неподалік Петрушина їхні “жигулі” на дорозі обстріляли росіяни. Обоє чоловіків вижили, але лише одному з них вдалося повернутися додому, переживши страшні тортури. Цей матеріал — частина спільного проєкту ТЕКСТІВ і чернігівської газети "Вість".Детальну інтерактивну реконструкцію боїв під Новоселівкою дивіться тут.

— Новоселівка, вулиця Шевченка, 21, квартира 2, — називає точну адресу свого колишнього будинку 76-річна Олександра Дубина.Він розташований біля розтрощеної стели з написом "Чернігів" на виїзді з Новоселівки. Торік у лютому-березні там п’ять тижнів тривали бої за місто.Дім на три входи, раніше в ньому жило три родини. 24 лютого залишилися тільки баба Шура (так її називають у селі) та дід Василь. Цей матеріал — частина спільного проєкту ТЕКСТІВ і чернігівської газети "Вість".Детальну інтерактивну реконструкцію боїв під Новоселівкою дивіться тут.

47-річний Олександр Антоненко з Чернігова був учасником боїв за висоту поблизу села Новоселівка під Черніговом (інтерактивна реконструкція цих подій – ось тут).До війни він працював зварювальником, у ЗСУ пішов добровольцем, потрапив до 1-ї танкової бригади. Розповідає: "Коли сказали, що нас узяли на утримання, здивувався, що за це ще й платитимуть. Того самого дня дали зброю. Форми не було. Хто в чому прийшов, у тому й пішов воювати".Менше, ніж через два тижні після добровільної мобілізації Олександр потрапив у полон – під час бою.Ми поспілкувалися з ним у січні 2023 року, після його повернення додому. Далі – пряма мова Олександра

Через 104 роки й 1 місяць після історичного бою під Крутами там знову лунали постріли та вибухи. Ішов ворог – той самий, споконвічний – російська орда. Знову рвалися на Київ.Історію другого бою пишуть зараз. Торік проти росіян єдиним фронтом виступили ЗСУ й тероборона. Бійцям дуже допомогли місцеві жителі, чого, до речі, не було в 1918-му. Прозріли?