#волонтери

Статті

Українці можуть об'єднатися для допомоги Армії. Але щоб створити ОСББ - довіри не вистачає

Волонтерський рух в Україні пов'язаний у першу чергу з війною та патріотизмом. В інших сферах самоорганізація населення, навіть після 2013-2015 років, була низькою. В тому числі у сфері ЖКГ, де українці переплачують за сумнівної якості житлово-комунальні послуги. Але саме волонтерський рух останніх років може допомогти решті українців навчитися йти на ризик і довіряти, беручи участь в "повсякденних" ініціативах, таких як асоціації власників житла. Автор - Антон Олейнік, професор соціології в Memorial University of Newfoundland (St. John’s, Canada).
Статті

Робота є! Волонтери допомогли влаштуватися 5 тисячам переселенцям і фронтовикам

Нову професію можна освоїти за місяць-півтора. Йдеться переважно про інтернет-технології і так званий handmade – рукоділля. На курсах можна навчитися основам інтернет-маркетингу, азам бухгалтерії і фінансового управління підприємством, мистецтву ділових переговорів, зайнятися рекрутингом і зрештою створити свою інтернет-крамницю. Громадська ініціатива Центр зайнятості вільних людей (ЦЗВЛ) за два роки існування допоміг знайти роботу 5 тисячам переселенців і бійців, які повернулися з війни. Автор: Сергій Демчук
Статті

Переламати чиновника. Як жменька волонтерів змусила працювати Міноборони. Та все може повернутися назад

Ніхто з чиновників не хотів, щоб у нас вийшло. Хтось вірив і боявся, хтось не вірив, але ніхто не хотів змін. Все почалося з 10 людей, які намагалися розібратися, як у Міноборони щось зрушити з мертвої точки. Це назвали "волонтерським десантом". З нього виріс Проектний офіс, у якому зараз працює близько сотні людей. Він намагається зробити зміни в міністерстві невідворотними. Досвід волонтерів - від реформування системи закупівель до можливої зміни структури всього Міністерства оборони і Генштабу - розповів Артур Переверзєв. Над текстом працювала: Марта Пугач
Статті

Переселенці. Робота і полювання на допомогу в транзитному містечку

Анастасія має донечку і маму. Працює касиром у кафе, а в нічну зміну іноді заміняє й кухаря. Буває, її робочий день триває з 8 ранку до 6 ранку наступної доби. Дитиною у цей час опікується бабуся. «Коли більше не дозволять жити в модулі – зніматиму квартиру. Додому, до Стаханова, повертатись не буду, навіть якщо не буде війни – там не заробиш собі на життя, а тут, хоч я і важко працюю, але й гроші отримую непогані». Та не всі такі працьовиті, як вона. Частина мешканців уже подумує про приватизацію тимчасового житла і навідріз відмовляється шукати роботу. Автор: Дар’я Воропаєва

Підтримайте нас