Підрив російською армією Каховської ГЕС не лише призвів до загибелі людей, екологічної катастрофи й страшних руйнувань. Це один із найбільших терористичних актів, який знала історія людства, але справжній масштаб цього жахіття ми збагнемо тільки згодом.

Інформаційний голод, колабораціонізм, тиск з боку окупантів, недовіра до довколишнього світу — такими є ключові виклики, перед якими постали громади в тимчасовій окупації. Як вони з цим упоралися? Навчилися шукати альтернативні джерела інформації, чинили спротив усіма доступними способами, застосовували переваги децентралізації та цифровізації.Центр близькосхідних досліджень на прикладі двох деокупованих громад на Херсонщині — Станіслава й Зеленівки — вивчив, які трансформації відбулися на окупованих територіях. ТЕКСТИ зробили конспект з презентації дослідження, яку провів голова центру Сергій Данилов.

Історію про те, як росіяни окупували найбільшу в Європі АЕС, відзначили у спеціальній номінації від Bihus.Info «Одним фронтом» на 14-му щорічному українському конкурсі професійної журналістики “Честь професії”.Цей матеріал – результат співпраці команди ТЕКСТІВ та Запорізького центру журналістських розслідувань.

ТЕКСТИ проаналізували 10 тис. стенограм з виступами Путіна за 22 роки його правління.

Цього тижня питання, пов'язане з ПВО тощо в Україні, набуло якоїсь казкової таємничості

Нещодавно низка європейських ЗМІ оприлюднила дані про плани Кремля завоювати країни Балтії, що формувалися приблизно у 2021 році. Серед цих планів — сформувати мережу м'якої сили з організацій, які виступають за співпрацю з Росією; не допустити подальшої мілітаризації Естонії, Латвії та Литви; завербувати бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити для них російський ринок; зберегти "спільну історичну пам'ять і радянські пам'ятки" та інші "русскомірні" ініціативи.Спецслужби країн Європи давно знають про ці плани. Загрозу нападу з боку Росії та поширення її впливу на регіон вони вважають ключовим викликом для власної безпеки. Проте є низка менш очевидних загроз, на які очікують європейці від агресивного сусіда. Окрім кібернебезпек і поширення ідеології “русского міра”, це також претензії на панування в Арктиці, фінансування лояльних мусульманських об’єднань, промисловий шпіонаж і спроби організувати приховані партнерства з університетами.ТЕКСТИ вирішили подивитися, на які специфічні загрози — крім воєнних — звертають увагу деякі європейські розвідки на прикладі річних звітів спецслужб Швеції, Литви, Естонії, Данії, Норвегії та Фінляндії.

Гамбурзький театр Altonaer Theater з 1 травня по 25 червня 2023 року показуватиме виставу ZOV - Заборонена розповідь (ZOV – Der Verbotene Bericht) за книгою колишнього російського військового, який брав участь в нападі Росії на Україну Павла Філатьєва. Квитки на виставу коштують від 22 євро. Це власна постановка театру за книгою Філатьєва. Режисер і актор Кай Хуфнагель відповідає за режисуру та сценічну версію, а Тобіас Дюрр грає оповідача та солдата Павла Філатьєва.

Сучасна Росія носиться з Олександром Пушкіним як символом власної величної культури, українці вбачають у ньому прояви прибічника імперії, а для своїх сучасників він цілком міг бути носієм прогресивних протестних настроїв. Дослідник аналітичного центру Carnegie Europe Томас де Ваал (Thomas de Waal) розмірковує над еволюцією ставлення до Пушкіна через його оточення й творчість, вважаючи, що і російська влада, і опозиційна інтелігенція висунули до поета завищені вимоги, виходячи з власних завдань та інтересів. Відтак сьогонішні заклики зносити пам’ятники дедалі більше стосуються не самого поета, а ореолу, який довкола нього створили. І тому передусім самим росіянам треба зняти з Пушкіна німб. Це, втім, не заперечує необхідності “депушкінізації” і в Україні, зі своїх причин.ТЕКСТИ переклали, скоротили й адаптували дискусійне есе де Ваала “Зняти Пушкіна з п’єдесталу”, опубліковане на платформі Engelsberg Ideas. Ми мінімізували літературознавчу частину розвідки та залишили повніше суспільно-політичні фрагменти.

Цю машину робили в умовах економічної блокади, тому намагалися досягти максимальної ефективності за мінімальну ціну. Розмінування України триватиме десятиліттями, адже близько 30 % території заміновано. Саперів не вистачає й не вистачатиме. ТЕКСТИ публікують адаптований переклад історичної розвідки про один з аспектів розмінування – машину для виявлення мін, яку вигадали інженери-колонізатори в одній з африканських країн у 1970-х роках і яку використовували для цих цілей навіть у 2000-х.

Російські війська стрімко наблизилися до Маріуполя із Заходу — напрямку, з якого ніхто не чекав на загрозу. Битва за Маріуполь тривала 86 днів, 82 з яких — у цілковитому оточенні.