Зазвичай у туристичних путівниках джерела згадуються побіжно, як щось несуттєве. Це чи не перший огляд, де кринички займають чільне місце. Ця збірка сформована як підсумок мандрівок Поділлям у 2013—2018 роках, під час яких автор встиг попити водичку з понад півсотні криничок, джерел та «цюркачів» (колодязі, свердловини, вуличні колонки не рахуються). З деяких просто пив, а деякі ще й вразили. От про останні й розповідь. Автор: Дмитро Полюхович, частина фотографій з села Нове Поріччя — Ольги Троханчук, фото джерела в Гусятині — Тараса Василика, всі інші світлини — автора.

Арабатська стрілка розчарує людей, які звикли відпочивати на єгипетських та турецьких курортах, зате повністю виправдає надії туристів, які мріють про спокій на лоні природи, оздоровлення та дике життя в наметі. Тут немає (і найближчим часом не буде) п’ятизіркових готелів та розвинутої туристичної інфраструктури. Зате на Арабатці цілюще усе: і солонувате сухе степове повітря, і багата корисними мікроелементами вода, яка тече навіть із крану, і гарячі термальні води, і блакитна косметична глина, і чорна густа гаряча грязюка. Текст: Любов Величко