#репортаж

Статті

Товсті книжки на вихідні. Огляд трьох видань, з яких почався український репортаж

За останні роки вийшло три книги зі статтями українських репортажистів 20-х років. Репортажі написані на теми, які й сьогодні цікаві: від маріупольських портів до стамбульських ринків. Критики закидали Олександру Мар'ямову, що він, замість оспівувати радянські здобутки, описує життя людей. Стиль Майка Йогансена легкий та дотепний, читаючи, ніби чуєш крик морських чайок, про яких згадує автор. Cлух журналіста спрямований назовні, його нерви оголені, у текстах багато голосів та героїв. В усіх авторів часом важко відрізнити, чи це репортаж, чи художня замальовка на основі реального життя. Авторка: Ярослава Тимощук
Статті

Шість місяців медреформи. У багатьох лікарів зарплати менші, ніж вони очікували

Ще до старту кампанії з підписанням декларацій у квітні 2018-го, молода лікарка Анастасія пояснювала переваги пацієнтам та активно поширювала нові ідеї. «Декларації – це дуже правильне рішення», – і зараз говорить вона. Лікарка очікувала суттєвого підвищення зарплати. Тому звільнилася з додаткової роботи та чекала, скільки ж надійде коштів. СМСка з банку на початку серпня її неприємно вразила. «Якщо раніше я отримувала близько семи тисяч, то в серпні – вдвічі менше, а у вересні на кілька тисяч більше, ніж у серпні». Автор: Дар’я Проказа
Статті

Хіпстерам там не місце. На Арабатській стрілці суворий сервіс і рай для дикунів (РЕПОРТАЖ)

Арабатська стрілка розчарує людей, які звикли відпочивати на єгипетських та турецьких курортах, зате повністю виправдає надії туристів, які мріють про спокій на лоні природи, оздоровлення та дике життя в наметі. Тут немає (і найближчим часом не буде) п’ятизіркових готелів та розвинутої туристичної інфраструктури. Зате на Арабатці цілюще усе: і солонувате сухе степове повітря, і багата корисними мікроелементами вода, яка тече навіть із крану, і гарячі термальні води, і блакитна косметична глина, і чорна густа гаряча грязюка. Текст: Любов Величко
Статті

Мова шкільної освіти. Українські румуни лояльні, але вважають, що Київ «сам створює проблеми» (РЕПОРТАЖ)

"Ну не може такого бути, щоб віддати дітей до школи румунами, а вийшли вони звідти українцями. Не буває так. А свою мову нам куди подіти?" Тексти поїхали до румунської меншини. Всі люди до 30 років, яких ми зустріли, добре знали українську. В румунськомовні райони Буковини їздив: Артем Чапай
Статті

Блукаючий міномет. Від них пахло потом, пилом, пережитим страхом і полином. Репортаж із вилазки спецназа ЗСУ

"Сепар з'явився там, де має бути тихо. Працюємо наглухо", - четвірка, скуривши по останній, мовчки вийшла на стежку. Мовчки розтанула в сутінках... На позиції випили чай, з'їли вечерю, випили каву і вмили обличчя. Група не поверталася. Рації мовчали. Не було ані стрілянини, ані пожвавлення в ефірі. Мабуть, вирішили залишитися на днювання. Повернулася група в сутінках - з’явилися беззвучно, як привиди з туману. Спустилися в траншею, жадібно пили воду. Автор: Олександр Шульман, спеціально для Текстів
Статті

Тут більше не живуть. Як зникає єврейська Бершадь

Коли на початку осені єврейські господині у Бершаді бралися варити сливове повидло, його густий аромат розносився цілим кварталом. Повидло кілька годин готували у чанах; аби вариво не пригорало, його слід було увесь цей час помішувати веслом. Хто лінувався робити це сам, звертався до сусідки Рахель – її наймали спеціально для цього заняття. Нині в штетлі, тобто єврейському кварталі, мешкає сім українських сімей і одна єврейка похилого віку. Тут осідають роми. Текст і фото: Ярослава Тимощук
Статті

«Война на три буквы» читається, як продовження «Майдану Тахрір». Вийшло дві книги репортажів

Перша про війну з Росією, друга про «арабську весну». Цікавіша українському читачеві, безумовно «Война на три буквы». Але я все-таки почну з розповіді про «Майдан Тахрір» як книги з більшою часовою і не тільки часовою дистанцією від описуваних подій, а відтак і з виразнішими спробами аналізу й узагальнень. Дві нові й досить гучні книжки української репортажистики – «Майдан Тахрір» Наталі Гуменюк і «Война на три буквы» Катерини Сергацкової, Артема Чапая та Володимира Максакова, читав Олег Коцарев

Підтримайте нас