Відмова Москви відправляти свого посла в Україну і різкі заяви відеоблогера Медвєдєва щодо «антиросійської політики» Києва викликали ефект вибуху бомби. Забігали всі - від регіоналів до президента і «Свободи», кожен поспішав прокоментувати слова глави сусідньої держави. У цій ситуації цікаво було б почути голос Юлії Тимошенко, але прем’єра в черговий раз промовчала. АВТОР: Антон Зікора

Завершився візит до України патріарха Московського Кирила. Цей візит вже отримав діаметрально протилежні оцінки - від сповненого ентузіазму захвату до повного несприйняття в стилі "геть московського попа". Істина, як це найчастіше буває, знаходиться десь посередині. А саме: новий очільник Російської православної церкви робитиме все, що від нього залежить, щоб утримати Україну в орбіті Московського патріархату. Заради цього Кирило готовий на численні тактичні реверанси. Наприклад, визнавати вищість православного Києва над Москвою в історичному аспекті чи осипати дифірамбами ієрархів Київської митрополії УПЦ. Однак у стратегічному сенсі всі проповіді та звернення, виголошені Кирилом в Україні, зводяться до одного: від Росії вам нікуди не дітися. Більше того, час від часу із мішка благоліпних слів про єдність вистромлюється шило російської великодержавної політики.

В ці передвиборчі дні і тижні ми неймовірно часто чуємо це слово – «референдум». Ним лякають, на нього сподіваються, як на бога з машини, як на «Чєловєка-Гризлова», який прийде і «мовчки все поправить». Референдум – останній доказ королів. Примарний спосіб що-небудь прийняти в обхід паралізованої Ради. Єдина надія в усьому розчарованих пересічних виборців-депресантів. Тому й не дивно, що навколо цього питання існує стільки шухеру. Автор: Микола Поліщук

Ось-ось завершиться перша й, можливо, остання каденція Віктора Ющенка. Здається, що після кучмівського застою кожен день упродовж цих п’яти років минав в очікуванні змін. Широким верствам їх, безперечно, не угледіти: бандити не сидять у тюрмах, а борються за цивілізоване майбутнє дітей, даючи їм закордонну освіту; свобода слова лякає, нагадуючи анархію, і пробуджує невтішний рефлекс пошуку „залізної руки”, а тут ще й економічна криза – українці, як любителі поскиглити, радше вдавляться, ніж визнають покращення життя за минулі роки. АВТОР: Олесь Кульчинський, перекладач Орхана Памука

Коментуючи недавню відставку Йосипа Вінського з посади міністра транспорту, прем’єрка Юлія Тимошенко зробила реверанс у бік інших підлеглих: „Молоді заступники міністрів, які мають прекрасну освіту, які, можливо, не змогли своєчасно потрапити на посади міністрів, сьогодні демонструють високий рівень роботи”. Прізвища нових претендентів, яких пропонує голова уряду на вільні міністерські крісла, наштовхують на думку, що Тимошенко збирає „німий” Кабмін.

Міністр траспорту Йосип Вінський намагався грати свою гру - відверто кажучи, тиху і непомітну широкому загалу. Проте око пані Тимошенко дуже чутливе до найдрібніших проявів власної позиції. Вона швидко вихоплює таку людину і відправляє її шляхом „маршу незгодних” – в урядове небуття. Автор: Аманда Щур

Історія із "ширкою" закінчилася. Принаймні на найближчий час. Янукович в шоколаді. У Тимошенко "всьо пропало". Але президента обиратиме народ - і наразі загрози цьому праву немає.

Пропонований Основний закон передає усю повноту влади ОДНІЙ партії. Будуть відбуватися вибори, але вони ні на що не впливатимуть. Шанс на приборкання корупції зникає остаточно. Вихід для незадоволених громадян залишиться один - партизанщина і тероризм. Усе це вже пережила Мексика. АВТОР: Сергій Лук’янчук

ZaUAorg пояснює, що стоїть за останніми газовими заявами Путіна та інших кремлівських і газпромівських діячів. Мета чергової інформаційної кампанії - отримати допомогу від ЄС для самого "Газпрому", в якого почалися проблеми. А розплатитися за цю допомогу має Україна, хоч ані газ, ані гроші нам не потрібні.

"Ширка" передбачає продовження роботи нардепів на декілька років і обрання Президента парламентом. Насправді нардепи не мають права приймати такі рішення. Але думка народу їх не цікавить. Автор: Віктор Міноров