Оптимістичні повідомлення від міністра Степанова про значний запас вільних ліжок не витримують перевірки реальністю. Варто негайно змінити методологію для того, щоб розуміти справжню ситуацію на місцях.

Катерина Мола на сторінці у своєму ФБ написала найяскравішу на цей момент оцінку дискусії щодо фільмів (та особистості) одного московського кіномитця, та про частину української публіки, яка – через малоросійство, розмір валізи з російськими грошима чи ще з якоїсь причини – встала на його захист. Попередження: у тексті є слова та звороти, які можуть вас образити.

Існує думка, що сучасних українських жінок зіпсували феміністки. Це вони привчили їх думати, ніби всі чоловіки — козли, більше того — писати про це в художній літературі! Справді, від текстів, виданих вітчизняними авторками за останні декілька років, може скластися враження, що чоловік для них — не найдосконаліша істота. Разом із тим без Нього, єдиного, коханого, жіноче життя втрачає сенс! Авторка: Тетяна Трофименко

Коли читаєш написані чоловіками-письменниками тексти, складається враження, що жінки видаються їм загадковими й небезпечними істотами. Принаймні, глибоких і переконливих характерів авторам створити не вдається, натомість маємо набір стандартних образів, серед яких традиційно найбільшою популярністю користується жінка-чарівна спокусниця — насправді хижачка. Текст: Тетяна Трофименко

Історичний роман Володимира Рутківського "Сині води" став лауреатом премії ВВС, а отже, мав би належати до тих текстів, які заслуговують на увагу. Насправді ж книга є «прохідною», і її справедлива оцінка – це трійка з плюсом. Автор: Сергій Лук’янчук