Новоприйнятий закон називає речі своїми іменами: Росію - агресором, окуповані території - окупованими. Прифронтовими районами керуватимуть військові, і вони там отримали значно більше прав. Абревіатура АТО більше не актуальна, тепер війна - це не антитерористична операція, а «відсіч і стримування збройної агресії». Ми коротко виклали суть щойно ухваленого закону. Автор: Тарас Шамайда

Без чоловіка з малюками, хай і з допомогою мами, дуже важко. Не лише морально, а й фізично. Коли несеш важкі пакети із продуктами. Коли не розумієш, чому автівка не заводиться. Коли руки німіють, бо годинами тримаєш на руках двох дітей одночасно – інакше плакатимуть. Коли місяцями спиш по 5 годин на добу. І як тільки підкрадаються тривожні думки – замість того, щоб впасти в обійми коханого (як раніше), хапаєшся за… роботу. Досвідом поділилася: Любов Величко

Дружина загиблого майданівця передала половину отриманої від МВС компенсації моральної шкоди на допомогу армії. Як вдалось з’ясувати ТЕКСТАМ, мова йде про дружину загиблого Сергія Дідича, пані Галину. Кошти до фонду вона передала наступного ж дня після отримання їх від МВС. Міністерство виплатило їх через майже рік після вироку. Юрисконсульти поліції навіть намагались скасувати рішення суду через апеляцію, подану з порушенням усіх строків. Проте не вийшло.Автор: Ольга Худецька

В Україні сотні ветеранських організацій, які годуються з державного та міських бюджетів. Процес їхнього фінансування непрозорий з кількох причин: дуже важко визначити загальну кількість цих організацій, їхню структуру, а також категорії ветеранів. Одна й та сама організація може об’єднувати ветеранів Другої світової, учасників бойових дій в Афганістані та інвалідів силових структур. Хоча реальних солдатів Другої світової в Україні залишилось, за офіційними даними, 36,7 тис. осіб. Текст: Дмитро Фіонік

Основний елемент «гібридної війни», яку веде проти України Росія — запуск у той чи інший спосіб «мислевірусів», які підривають волю противника до опору. Саме тому в інформаційний простір активно запускаються «котли», «солдатів відправляють на убій», «генерали — зрадники», «влада знищує патріотів». Живильним середовищем для поширення «мислевірусів» стає невідповідність результатів бойових дій суспільним очікуванням. Втім, ці очікування часто побудовані на хибних стереотипах. Якщо відкинути емоції, на місці «зради» зазвичай опиняється «виклик». Автор — Максим Паламарчук