Вибір редакції

Як катують і вбивають українських полонених — історії з одного російського СІЗО.Read in English

“Моя родина планує повертатися. Бо ж немає права на виїзд для батька, який хоче побачити своїх дітей, хоче, щоб вони залишились українцями, і хоче, щоб його сім’я не розвалилась. Адже я бачив, як дуже багато хороших родин після 2022 року на відстані просто перестали бути родинами. Я не хочу, щоб це сталося з моєю сім’єю”, — розповідає засновник книгарні “Сенс” Олексій Ерінчак.Read in English

Черги до територіального центру комплектації — це сувора конкуренція за обмежений ресурс, яка не дає жодної користі ані суспільству, ані Силам оборони.

Одна зі стратегій виживання, яка виробилася протягом останнього століття на наших теренах, — залягти на дно. Скільки саме чоловіків вирішило вдатися до такої стратегії, ми дізнаємося через два місяці — саме стільки часу відведено на оновлення даних у ТЦК, тобто військкоматах. Щоб краще зрозуміти логіку тих, хто за будь-яку ціну уникає мобілізації, Texty.org.ua поговорити з одним із «ухилянтів зі стажем», розпитали, чи не планує він найближчим часом поновлювати свої дані та що теоретично може його спонукати до цього.

Через воєнні дії та регулярні ракетні обстріли з боку Росії понад 25% дітей, які нині перебувають в Україні, позбавлені можливості повноцінно навчатися.

Новий російський міністр оборони — розумний технократ, імперець і не краде. Також він розуміє, як працює російська екосистема інновацій. Його завдання — зробити закостеніле російське МО відкритим до нових технологій. Тим часом Україна не має відповідальних за аналіз нових викликів війни, пошук і впровадження рішень, які допомагатимуть бійцям.

Я стою на кухні, мию електропічку, у прочинені вікна світить весняне сонце, повіває вітерець. Аж раптом гучний вибух. Будинок здригнувся.Read in English«Ага, КАБ (керована авіабомба, докладніше про неї читайте тут — Ред.), — прикидаю я, — напевно, зараз друга буде, вони завжди парами». І справді, майже одразу чую ще один вибух.Відкриваю місцевий чат, там уже посипалися коментарі: «Ооогооо бахнуло», «Потвори кацапські», «блохольоти». І тут же смайлики: сердечка, руки, складені в молитві.Нарешті вмикається сирена. Йду далі мити пічку.

Ми детально вивчили статус, привілеї та політичний вплив польських фермерів. Їхні маніпулятивні твердження щодо українського зерна повторюють навіть адекватні політики й основні ЗМІ. З’ясовуємо чому.

Сьогодні на фронті одним із найстрашніших видів російської зброї стали керовані авіабомби (КАБ). Це старі боєприпаси (ФАБ — фугасні авіабомби) вагою від 0,5 до 1,5 тонни, на які росіяни навісили крила й обладнання для корекції польоту.

Важливо: ми програємо Росії в стратегічній адаптації. Про це влучно написав генерал Мік Раян: “Хоча Україна досі легше експериментує на полі бою, проте в неї великі проблеми з тим, щоб систематизувати отримані уроки й поширити на всі Збройні сили. Водночас Росія повільніше вчиться через … більш централізовану філософію управління, однак, коли вони чогось навчилися, вони швидше поширюють це у військах та військовому виробництві” (докладніше читайте тут: У чому полягає адаптаційна перевага Росії та як її усунути: ґрунтовний розбір Міка Раяна).Якщо не звертати на це уваги й швидко не змінитися, ми програємо війну. Відбувається це передусім через слабкість і некомпетентність державного управління.