Матеріали автора Валерія Павленко

“Ми попросили розвернути будинок на 180 градусів, щоб вхідні двері виходили не на вулицю, а всередину ділянки, — розповідає Марина Гордієнко, власниця одного з відбудованих будинків на вулиці Вокзальній у Бучі на Київщині. — Також попросили посунути будинок трохи ближче до вулиці. Усе врахували”.

За два з половиною роки повномасштабного вторгнення влада не розробила сталих механізмів пошуку довготривалого житла для переселенців. Життя в студентському гуртожитку — це, по суті, все, на що можуть у найкращому разі розраховувати майже всі, хто залишає свої оселі в містах, до яких наближається лінія фронту. Поодинокі винятки лише підтверджують загальну практику. Ми поїхали до Львова та Рівного і поспілкувалися з щойно евакуйованими мешканцями Покровська.

Це був зліт МіГа, на одній із зупинок автобус став і водій заглушив двигун. Люди в салоні притихли, чекали, може, пронесе. А тоді водій виходить зі своєї кабіни й обурено каже: “Всьо, тривога, приїхали. Чого сидим?”. Київ залишається одним із лише трьох українських обласних центрів, де громадський транспорт зупиняється на час повітряних тривог. Навіть у Харкові, Одесі, Дніпрі та Запоріжжі, де обстріли частіші, ніж у столиці, такої заборони немає.Read in EnglishТекст: Валерія Павленко, аналіз даних: Влад Герасименко, дизайн: Надя Кельм

Якщо вийти з цього Епіцентру, вам відкриються чудовий краєвид на Дніпро і пагорби Правого берега. Але він вас не цікавить, бо перед вами величезний всуціль заасфальтований паркінг, а частину краєвиду обрізає високий паркан. Влітку асфальт нагрівається так, що хочеться дихати ротом, як витягнута на берег риба. А тут могло б бути ще одне приємне й затишне місце.

Компанія VYRIY DRONE переросла з волонтерського проєкту в одного з найбільших виробників дронів в Україні. Сьогодні VYRIY не тільки створює дрони для армії, а ще й навчає паяти їх самостійно вдома і продає для них компоненти, більшість із яких випускають в Україні.70% компонентів для своїх дронів VYRIY DRONE виробляє в Україні. Це обходиться дорожче, ніж замовляти їх у Китаї, але VYRIY не відмовляється від такої ідеї локалізації. Розповідаємо чому.

У редакцію на умовах анонімності звернувся військовий психолог однієї з бригад ЗСУ. За його словами, командування деяких військових частин влаштовує на відносно безпечну посаду військового психолога своїх родичів чи знайомих. Цьому сприяє можливість пройти відповідні швидкі курси, не маючи профільної освіти. Як наслідок — бійці, які потребують психологічної допомоги, отримують ще більші проблеми. Міноборони намагається вирішити цю проблему. З’ясовуємо, що можна зробити ще.

У лютому 2024 року в соцмережах завірусилося відео, на якому британський парамедик Пітер Фуше звертається до урядів західних країн і, ледве стримуючи сльози, каже: “Я соромлюся того, що я із Заходу”. Довгі місяці блокування допомоги в Конгресі США й занадто мала, на думку Пітера, допомога від інших країн вилилися в біль і розчарування британського волонтера. А через кілька місяців, у червні 2024-го, Пітер Фуше загинув.Read in English

Майже кожен український чоловік бодай раз за своє життя відвідував ТЦК, і майже кожен після свого візиту уникав цієї установи як міг. Бо це черги, черги і ще раз черги без гарантованого результату. Таке було і до 2014 року, і до 2022-го. Хоча вирішити бюрократичні формальності в Україні можна й інакше. Це показує досвід ЦНАПів. Ми переглянули й порівняли відгуки про військкомати і ЦНАПи на Google Maps — там можна залишити відгук про ці установи, так само як про бар чи ресторан.

Мала розмірна сітка, невеликий вибір, проте високі ціни — ось які претензії озвучили наші читачі до українських брендів. На початку квітня Texty.org.ua написали статтю про українські бренди одягу, у якій описали їх переваги перед світовими масовими брендами, такими як Zara. Ця публікація здійняла хвилю дискусії в наших соцмережах. Читачі обговорювали, чому вони досі віддають перевагу закордонному масмаркету та які є проблеми в українських брендів одягу.

Україна не може так розкидатися людьми, як Росія. Здається, це загальновідома істина. І хоча її постійно повторюють керівники держави й ЗСУ, на практиці дотримуються далеко не всі. Одне зі свідчень — звільнення командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля, який, попри давні звинувачення в нехтуванні людськими життями, стрімко робив військову кар’єру. Але як уникнути невиправданих смертей на фронті?