Матеріали автора Ольга Макуха

Уранці 24 лютого 2022 року Алла Телень з села Новоселівка, що за кілька кілометрів від Чернігова, спостерігала, як трасою через село пролітали автівки. Містяни панічно виїжджали з міста, сподіваючись пересидіти оголошену Путіним війну десь у тихому селі.Їхали на північ і схід, не знаючи, що прямують назустріч колонам російської військової техніки, яка швидко наближалася до обласного центру, безперешкодно перетнувши український кордон у КПП “Сеньківка”. Уже через кілька годин тисячі тих, хто рушив з міста в цьому напрямку, потрапили в епіцентр боїв або в десятки окупованих російською армією сіл, виїхати з яких упродовж лютого-березня було або неможливо, або вкрай ризиковано. (Так само, до речі, відбувалося й у Київській області — детальніше читайте тут).Ця історія – з циклу про оборону Чернігова у лютому-березні 2022 року та доповнює інтерактивну реконструкцію про ці події (матеріал дивіться тут).

П’ять тижнів, тобто 36 днів, від 24 лютого до 31 березня, на пагорбах під Черніговом у селі Новоселівка і поблизу точилися криваві бої. Тут застрягли росіяни, які збиралися взяти Київ за три дні.Спільний проєкт ТЕКСТІВ та газети "Вість" (Чернігів)

47-річний Олександр Антоненко з Чернігова був учасником боїв за висоту поблизу села Новоселівка під Черніговом (інтерактивна реконструкція цих подій – ось тут).До війни він працював зварювальником, у ЗСУ пішов добровольцем, потрапив до 1-ї танкової бригади. Розповідає: "Коли сказали, що нас узяли на утримання, здивувався, що за це ще й платитимуть. Того самого дня дали зброю. Форми не було. Хто в чому прийшов, у тому й пішов воювати".Менше, ніж через два тижні після добровільної мобілізації Олександр потрапив у полон – під час бою.Ми поспілкувалися з ним у січні 2023 року, після його повернення додому. Далі – пряма мова Олександра

Тероборонець Микола Тополь з Чернігова дивом уцілів після бомбардування школи № 18 у Чернігові третього березня 2022 року.— Хлопчина просунув чотири пальці у щілину між плитами, — розповів чернігівський ДСНСник Максим Жилко.Урятований мешкав на вулиці Богуна, 46, незадовго до бомбардування прийшов у приміщення школи, де був штаб місцевої тероборони.Ця історія — лише один епізод, який пережили чернігівці у три страшні дні в березні 2022 року, коли російські літаки бомбардували житлові квартали і школи міста, доки два з них збили. Детальну інтерактивну реконструкцію подій 3-5 березня в Чернігові дивіться за лінком.

“Тату, я боюсь самольота”, — прошепотіла дворічна Кіра й притулилася до батька. Тієї миті моє серце стислося від болю. Я мріяла, що літак для нашого малятка буде символом подорожей, відпочинку та спокійного й заможного життя. А він став символом жаху.Спільний проєкт ТЕКСТІВ та газети "Вість" (Чернігів)

Чернігів 19 днів обстрілюють з усіх видів зброї. Летять "Гради", "Смерчі", "Іскандери". Третього березня на місто скинули вісім авіабомб, які зруйнували два житлових будинки.Відтоді обстрілів щодня більше. Вже понад десять днів місто без електроенергії, води та газу. Війна – це холод, голод, кров, гівно і трупи. Дерев'яні труни та спільні могили.