Матеріали автора Олена Бондаренко

Статті

Чому поліція не розганяє протести фермерів і наскільки вони стосуються українського зерна. Розбір без емоцій

Два роки тому українці боготворили поляків, які першими щиро кинулися на допомогу. Сьогодні навіть стійкіші й розумніші українці оголошують бойкот польським товарам і недавнім друзям.Розсипане, зневажене українське збіжжя, збиране в надскладних умовах війни, — картинка, яка б’є під дих і відбиває бажання задумуватися.
Статті

Тепер "Дід" працює в музеї. Кримінальний розшук, полон, втеча та диверсї в тилу ворога

"Де я — ніхто не знав упродовж трьох місяців. Дітям сказали, що нема живого, й показували могилу. Але я повернувся – і пішла робота". "Дід" утік з полону, здобув цінну інформацію, виніс списки українських полонених, завербував кількох сепарів і налагодив співпрацю з місцевими по той бік лінії фронту. Сьогодні він волонтерить, створює музей і навчає молодих.Анатолій Токарєв ("Дід") народився в Павлограді, пацаном стояв на обліку в міліції, служив в Афганістані. Потім працював у павлоградському кримінальному розшуку. Далі був полон, а після втечі — диверсії та розвідка в тилу ворога.Read this article in English
Статті

"Ладою" в пекло. Евакуація з Бахмута: ще кілька днів і можливість може зникнути

Від Краматорська до Бахмута — трохи більш ніж 50 км, але здається, що вічність. Їдемо дуже швидко. Обабіч залишаються Красна Гора й Соледар. Унизу палає Бахмут. Росіяни прориваються в нову частину міста. Групи ДРГ з'являються також на дорогах. Поляк Куба Сташек (інтерв'ю з ним тут), родом із Торуня, останнім часом їздить у Бахмут щодня. Куба – волонтер, який евакуює цивільних, він урятував уже понад сотню життів.
Статті

Куба, який вивозить людей з Бахмута: точаться люті бої, вулиці переходять з рук у руки, а бабця вивішує прання на балконі

У Бахмуті зараз – найбільші відчайдухи світу. Українська армія тримає важливі позиції. Волонтери на великій швидкості влітають у місто, щоб доставити гуманітарну допомогу й вивезти цивільних. У Бахмуті досі залишаються тисячі жителів, зокрема діти. Кубі Сташеку 28 років, останній місяць він щодня їздить у Бахмут. Можна сказати – як на роботу, і це буде правдою. Куба працює евакуатором. Він урятував уже понад сотні життів.
Статті

Помста жінці. Як окупанти знущалися з вдови загиблого захисника Херсона

Росіяни поставили Оксану над свіжою могилою чоловіка й розважалися, стріляючи над головою."Спочатку вирвали ніготь на мізинці. Потім на середньому пальці. Другий було вже не так боляче, як перший. Біль такий, що не знаєш, що більше болить: коли прикладом роблять з тебе відбивну, чи коли не відчуваєш рук. Катували струмом. Такі тортури вони називали «електрофорезом» або «телефоном до Зеленського»", – розповідає Оксана Міненко з Херсона, історія якої є свідченням жахливих злочинів окупантів. Жінці 43 роки. Останні чотири роки вона була щасливою у шлюбі з 37-річним лейтенантом Нацгвардії Олексієм Хвостиком.Read this article in English
Статті

Стрілець Борода: одна куля прошила руку, одна побила ребра, одна увійшла у спину. Борода повертається у стрій

29-річного піхотинця посеред бою прошила черга. Найболючіше Сашко відчув руку. Від неї швидко почало німіти все тіло. Хлопець сам наклав собі тугу пов’язку й намагався не знепритомніти. Розумів, що добре було б переміститися в більш прикрите місце, але рухатися не міг. Перестрілка тривала, тіло затерпало. Стрілецький бій перейшов у артилерійський. За кілька хвилин Сашкові прилетів уламок міни в шию. Далі вибух – і контузія.
Статті

У кажанів війни не може бути. Як харківські волонтери рятують рукокрилих

"Кожен день кажанів на реабілітації починається з того, що ми їх зважуємо, перевіряємо їх стан... Ось так..."Альона Шуленко, фахівчиня Українського центру реабілітації рукокрилих, акуратно поміщає малого кажанчика на мініатюрні ваги."… цей важить 23 грами.Цього недостатньо, щоб кажан пішов на зимівлю. Тому його треба підгодовувати".
Статті

Протезування: у яких випадках варто їхати за кордон, а коли звернутися до українських фахівців

"Мій друг після поранення потребує протезування, пошукай щось у Польщі", — благально звернулася до мене знайома. Шукати довго не довелося: польський лікар вислухав, дав чіткі вказівки й назвав попередню ціну. Ішлося про протезування стопи, ціна не лякала. Я була задоволена розмовою. Але лікар по-дружньому зауважив: "Це не складне протезування. Хіба його не можна зробити в Україні?".
Статті

З вікна на Салтівці. Харківський фотограф зняв понад 60 запусків ракет із Бєлгорода

Вадим живе на Салтівці, вікна його квартири на шостому поверсі виходять на північ. “Я довго не міг зрозуміти, що там на горизонті світиться”, – починає він свою оповідь.
Статті

Люба та Льоня з Чорнобаївської дороги. "Должні ж їх скоро вигнать. І доб’ють там. Геть доб’ють. І в нас буде тихенько тоді"

Смертоносне тут літає в обидва боки. Війна артилерії безжальна — поля випалено широко. Чи варто казати, що це означає? Сіра зона таки сіра від пилу вибухів, які гупають майже постійно. Здається мертвою, бо світить вибитими вікнами й підпирає небо руїнами хат. Безлюдно.

Підтримайте нас