Матеріали автора Юлія Дукач

Ризики натрапити на дезінформацію на ютубі в Польщі менші, ніж в Україні. Поляків частково захищає від дезінформації незнання російської мови, закони ЄС та особливості поведінки самих юзерів. Але все одно залишаються сірі зони й уразливості самої платформи, які ми дослідили, попросивши більш ніж 100 польських волонтерів.

Youtube вже давно перетворився на зручне й комфортне місце, дe двоє з трьох українців не тільки переглядають розважальний і повчальний контент, а й шукають новини та спостерігають за виром українського політичного життя. “Серце” YouTube — його алгоритм рекомендацій. Працює все просто: чим кращі рекомендації пропонує платформа, тим більше користувачі проводять там часу й тим більше грошей надходить за перегляд реклами.

Одним з класичних аргументів на користь читання новин у телеграмі є наявність у ньому офіційних джерел інформації. Ніби крім російської дезінформації та анонімних каналів-сміттярок, на платформі присутні якісні медіа та офіційні державні інституції, які доносять перевірену інформацію. І це начебто робить телеграм “допустимим” і навіть “бажаним” джерелом новин для українців. Та тільки на обласному рівні значна кількість офіційних державних телеграм-каналів більше схожа на персональні блоги. З’ясовуємо, що не так із державною комунікацією в телеграмі на прикладі рекомендованого Кабміном списку телеграм-каналів голів обласних адміністрацій.

Микола Рогинець, керівник агенції SubSub, яка спеціалізується на дослідженні та просуванні відеоконтенту в YouTube, розповів ТЕКСТАМ, скільки заробляють популярні ютуб-блогери і як вони розкручують себе у цій соцмережі. Цей текст доповнює наш попередній проєкт, у якому ми розглядали рівень популярності “експертів”, яких запрошують до себе в студію телеканали і YouTube-блогери.

Під час повномасштабної війни український інформаційний сегмент ютуба розвивається галопом. Нові події щодня потребують нових експертних оцінок з різних сторін. Телебачення, яке загнали в телемарафон, стає прісним. Попит на роз’яснення того, що відбувається, лише зростає. Тож аудиторія “тлумачів”, кількість переглядів і кількість відео, які вони випускають, ростуть як на дріжджах.

Наприкінці жовтня ми опублікували дата-проєкт про російську “телеграм-окупацію”, в якому дослідили 120 телеграм-каналів, що їх росіяни створили під виглядом українських місцевих новинних ресурсів для підготовки та виправдання російської окупації. Та все пішло не за планом і до кінця вересня майже половина з них припинила роботу. Як виявилося, не на завжди. Деякі канали мережі (хоч і не надовго), але отримали друге життя. Детальніше про періодичність російських потуг у телеграмі й те, до чого тут захоплення Соледара, – в нашому матеріалі.

ЄС запровадив подальші раунди санкцій проти Росії у відповідь на її неспровоковане та незаконне вторгнення в Україну, щоб ефективно перешкодити Росії продовжувати агресію. Наразі санкції вже обмежили здатність Росії виробляти зброю, для якої потрібні складники західного виробництва. Державний бюджет Росії втратив трильйони рублів через обмежувальні заходи в торгівлі, які вдарили по доходах від нафти та газу – двох основних стовпів російської економіки. Скасування санкцій зараз принесло б Кремлю величезну користь. Саме тому його мережа дезінформації продукує брехню та теорії змови з метою посіяти розбрат та створити враження, що санкції є неефективними.

Ми дослідили, як упродовж року війни змінювалася площа окупованих російською армією українських територій, якою зброєю та як інтенсивно ворог намагався знищити українські міста й енергосистему, як це вплинуло на рівень освітлення у столиці.

Якщо довго дивитись на графік з кількістю згадок Олексія Арестовича російськими телеграм-каналами, може скластись враження, що останні його заяви про ППО в Дніпрі та подальше звільнення – це спроби повернути собі колишню медійну увагу.

Ми промоніторили 180 телеграм-спільнот і 13 вайбер-чатів українців у Німеччині, Польщі та Чехії. Мета дослідження — виявити проросійську дезінформацію й наративи в середовищі українських переселенців.