7

7 знахідок щодо інформаційного простору телеграму в прифронтових регіонах

Зі збільшенням аудиторії в телеграмі зростають не тільки анонімні загальнонаціональні канали-мільйонники. Зростає також запит на регіональні новини й водночас на інформацію про (де)окупацію, наслідки ворожих обстрілів і відповідно програми, проєкти та можливості відновлення регіону. Саме регіональні новини можуть впливати на рішення про (не)повернення додому та спричиняти (не)довіру до місцевої влади. Особливо коли йдеться про прифронтові та деокуповані області. 

Проєкт USAID “Трансформація комунікацій в Україні” та Texty.org.ua дослідили понад 700 локальних телеграм-каналів у прифронтових областях у період із 1 березня по 1 вересня 2023 року. Метою було з’ясувати, наскільки ефективною є комунікація представників регіональної влади, хто ще є основними гравцями в інформаційному середовищі телеграму, які теми переважають у регіонах та які ризики несуть неконтрольовані анонімні канали.

Повні результати дослідження разом із рекомендаціями містяться у звіті. У статті наводимо окремі цікаві знахідки.

1. Офіційні телеграм-канали менше читають, але частіше репостять

Анонімні телеграм-канали мають більшу кількість підписників, ніж  офіційні, більше публікацій на день і в середньому більше переглядів. Та, попри це, саме офіційні телеграм-канали залишаються одним із основних джерел інформації про місцеві події. Їх цитують, на них посилаються, їх репостять помітно частіше, ніж анонімні ресурси на кшталт “Трухи”. 

Проте там, де місцева влада не надто активно комунікує через телеграм, запит задовольняють неофіційні й анонімні пабліки. І навпаки, успішний регіональний бренд витісняє анонімні канали (див. приклад Віталія Кіма нижче). 

Найвищий відсоток підписників офіційних телеграм-каналів має Миколаївська область. А отже, може похвалитись і кращими можливостями для офіційної комунікації, ефективніше витісняючи анонімні канали. Нещодавні дослідження демонструють, що в десяти прифронтових областях 43% українців використовують телеграм як основне джерело новин, що робить його важливим інструментом швидкої й частої взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування зі стейкхолдерами.

2. Популярні канали в офіційних комунікаціях

Секрет успіху телеграм-комунікації Миколаївської області — канал “Віталій Кім/Миколаївська ОДА” із понад 600 тис. підписників, із яких близько 40% переглядає публікації на каналі. Також це один із небагатьох прикладів каналів, які були створені вже після 24 лютого 2022 року й при цьому змогли набрати більш як 200 тис. підписників.

Причинами такої популярності можуть бути, зокрема, регулярність та оперативність повідомлень про обстріли Миколаєва російськими ракетами в перші місяці війни, а також лаконічно-доброзичливий стиль публікацій.

Віталій Кім посідає 19-те місце в умовному рейтингу згадуваних імен із майже 700 згадок на досліджуваних каналах із різних областей. Він має і найбільшу кількість репостів: за пів року (з березня по вересень 2023 року) його репостили майже 1700 разів на 49 досліджуваних пабліках (із 630). Що дуже близько до кількості репостів із каналу “Николаевский Ванёк” (56 каналів, 1580 репостів) — ще одного відомого (проте анонімного) каналу Миколаївської області, який дехто також асоціює з Кімом або його найближчим оточенням (проте жодних надійних підтверджень цього ми не знайшли).

Мережа репостів ще раз підкреслює: офіційні телеграм-канали регіональних представників влади найбільш цитовані в межах своєї області. Зазвичай деяку перевагу мають голови ОВА, оскільки саме вони транслюють офіційну оперативну інформацію про наслідки ворожих обстрілів в області та програми соціальної підтримки для місцевих, про відновлення та відбудову.

3. Відновлення та відбудова — затребувана, але все ще недооцінена та малопоширена тема

Але навіть цитованість і впливовість офіційних телеграм-каналів не означають, що їх комунікація досконала. За допомогою машинних алгоритмів ми змогли виявити близько 100 тем, які найчастіше фігурували на регіональних каналах. Повномасштабна війна істотно вплинула на регіональну інформаційну стрічку. Культурне життя, повідомлення про ДТП, засідання міських рад і прогноз погоди з обміном валют поступилися навколовоєнним темам і подіям.

Найпопулярніші теми

Але, що менш очікувано, до переліку найпопулярніших тем не увійшла тема відновлення та відбудови. За пів року на 630 каналах ми змогли знайти лише близько 1500 повідомлень про стратегічні плани з відновлення регіону або більш конкретні повідомлення про ремонт будівель та інфраструктурних обʼєктів, які постраждали внаслідок воєнних дій та обстрілів. Це лише на 100 постів більше, ніж про затримання наркоторгівців та вилучення знайдених наркотиків, і не відповідає запиту на інформацію з боку населення. Адже згідно з результатами опитування КМІС у серпні 2023 року в досліджуваному регіоні 33% респондентів зазначили, що хотіли б отримувати більше інформації про плани з відбудови.

Основним джерелом інформації про відбудову переважно є представники регіональної влади. Бо часто саме вони озвучують новини про партнерство з міжнародними організаціями, плани з відбудови та підготовки до зими, а також інформацію про поточні ремонтні роботи та соціальну допомогу постраждалим сімʼям. Але, на жаль, роблять це не завжди чітко й зрозуміло, наповнюючи свої повідомлення замість конкретики канцеляризмами.

Якщо на національному рівні (наприклад, у темі постачання зброї союзниками) меседжі влади стали чіткими й зрозумілими, то на регіональному рівні все ще зберігається традиція державних комунікацій старого формалізованого зразка. І ми бачимо, що, з одного боку, розгортаються програми з відбудови та міжнародні партнерства, а з другого — офіційні телеграм-канали часто публікують повідомлення про сам факт перемовин і домовленостей замість їх результатів.

Більшість публікацій про відновлення та відбудову містять абстрактні фрази про те, що “щось робиться”, але не розповідають, що саме та наскільки успішно. Або, навпаки, повідомляють про точковий ремонт даху конкретного будинку, але майже нічого про стратегічні плани відновлення решти пошкоджених споруд у регіоні або будівництво нових обʼєктів інфраструктури. 

І замість упевненості в здатності держави гарантувати захист для постраждалих такий стиль, навпаки, може навіювати тривогу через забюрократизованість процесів отримання допомоги.

4. Перехід на українську

Сьогодні майже всі офіційні телеграм-канали ведуться українською. І значна частина неофіційних (проте все ще далеко не всі).

мовний розподіл

Навіть міський голова Харкова Ігор Терехов, який ще в листопаді 2022 року, попри штраф від мовного омбудсмена, заявляв, що й далі спілкуватиметься російською, робить дописи до Дня української писемності, у яких зазначає, що свідомо намагається розмовляти українською після початку війни.

Терехов

Зрушення в бік української мови свідчить про те, що прифронтові й звільнені регіони дедалі більше зацікавлені в контенті державною мовою. І цей результат узгоджується з останніми дослідженнями, які продемонстрували зростання частки громадян, що спілкуються українською мовою в повсякденному житті, з 64% у 2021-му до 71% восени 2023-го. Така тенденція відіграє вирішальну роль у посиленні інформаційного спротиву цих регіонів російській пропаганді (яка поширюється переважно російською мовою). 

5. Небезпека персональних каналів та плинності кадрів

Нерідко регіональні державні інституції роблять комунікаційний акцент і витрачають ресурси на особисті канали керівництва, а не на власні. Таким чином, за кількістю підписників та охопленням канали обласних військових адміністрацій (ОВА) менш популярні, ніж канали їхніх керівників. Навіть коли український уряд у березні 2022 року опублікував на офіційному сайті перелік надійних регіональних телеграм-каналів, акцент було зроблено саме на особисті канали керівників ОВА, а не на офіційні сторінки установ. І це призводить до виникнення численних проблем

Зі зміною голови ОВА офіційний інформаційний канал вмить перетворюється на персональний блог, як це сталося зі сторінкою Олександра Старуха (колишнього голови Запорізької ОВА, який втратив свою посаду 26 січня 2023 року). У новопризначеного голови Юрія Малашка вже новий телеграм-канал із нейтральнішим посиланням @zoda_gov_ua. Але чи залишиться цей канал офіційним джерелом інформації в Запорізькій області після зміни голови, невідомо.

Інший приклад — відсутність політики захисту чи “успадкування” офіційних персональних телеграм-каналів у ситуації, коли чиновники йдуть зі своєї посади. Після зміни посилання на канал його власником старе посилання (те, на яке все ще можна перейти з офіційної урядової сторінки) може бути використане будь-ким. Наприклад, канал може бути захоплений для поширення проросійських наративів. Крім того, колишні політики можуть перетворювати канали офіційної комунікації на власні пабліки, при цьому зберігаючи величезну аудиторію підписників.

6. Накручена аудиторія проти успішних надійних джерел

Анонімні телеграм-канали часто використовують ботів та інші засоби для накрутки кількості підписників, створюючи ефект снігової кулі й представляючи своїй аудиторії значно перебільшені показники. А відтак надійні й авторитетні джерела, які не вдаються до такої практики, мають меншу аудиторію, але потенційно більший комунікаційний вплив у регіоні. Як ми це бачимо на прикладі групи “Суспільне Новини”.

Про зацікавленість каналом Суспільного в телеграмі свідчить понад 300 тис. підписників, а про популярність у регіональних телеграм-стрічках (принаймні в 9 досліджуваних областях) — його потрапляння до списку каналів, чиї дописи репостили найчастіше (21 тис. репостів на 115 каналах). За кількістю репостів Суспільне поступилося хіба що офіційним паблікам на кшталт каналу Зеленського, СБУ, ДСНС, Укрзалізниці. 

Регіональні філії Суспільного мають не менший вплив на інформаційне поле у своїх областях. Наприклад, “Суспільне Харків” із лютого 2022 року отримало майже 2,5 тис. репостів на 60 каналах — саме звідти решта пабліків брали інформацію про обстріли та деокупацію Харківщини. Ще більше репостів у “Суспільне Чернігів” (6,8 тис. репостів на 52 каналах). 

Саме редакції Суспільного були одними з основних контентмейкерів у темі підриву росіянами Каховської ГЕС. І вони ж (разом з іншими місцевими інтернет-ресурсами на кшталт сайту з новинами Миколаєва 0512.com.ua або “НикВести”) продемонстрували переваги регіональних видань у висвітленні масштабних регіональних подій.

З погляду кількості підписників Суспільне також доволі ефективно конкурує з анонімними новинними пабліками. Дев’ять регіональних філій Суспільного станом на жовтень 2023 року мали в телеграмі сукупно понад 580 тис. підписників, що може здаватися не захмарною кількістю, тільки якщо ігнорувати практику накрутки підписників анонімними каналами. 

Але перебільшена кількість підписників — це не єдина проблема анонімних каналів, яка відрізняє їх від каналів із якісним контентом.

7. Заклики до насильства та відсутність модерації в телеграмі

У нашому дослідженні найпопулярнішим (з-поміж 1,3 млн досліджених публікацій) став допис анонімного каналу “Суми: Головне” (230 тис. підписників), що зібрав 2,1 млн переглядів. У ньому автори каналу скаржаться, що їхню петицію до президента України з проханням перевірити редакцію регіонального видання “Цукр” на предмет “пропаганди ЛГБТ” було відхилено (вочевидь, через невідповідність вимогам толерантності та відверту мову ненависті).

Суми Головне

А 14 липня на тому самому каналі з’явився допис із закликами до вбивства працівників редакції “Цукр”. І на цьому автори каналу не зупинилися. Вони й досі регулярно дискредитують діяльність редакції.

Сам канал, за даними сайту Tgstat.com, вдається до методів “нечесної промоції” (найімовірніше, йдеться про штучну накрутку підписників). А крім “звичайної” новинної стрічки та нападів на “Цукр” часто можна натрапити на нецензурну лексику, проросійські наративи про “соросят” чи репости з каналів із прикладами характерної мови ненависті в їхніх назвах.

І телеграм, на відміну від решти соціальних платформ, ніяк не протидіє поширенню такого контенту. 

(Лише підконтрольні) території Донецької, Запорізької, Харківської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Сумської та Чернігівської областей.

Дослідження було проведено на запит проєкту “Трансформація комунікацій” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї статті є виключною відповідальністю її авторів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду США. 

відбудова телеграм ОВА дослідження

Знак гривні
Знак гривні