Матеріали автора Юлія Дукач

Російські медіа продовжують пояснювати свої воєнні злочини боротьбою з нацизмом. Проте російська “боротьба з нацизмом” фактично межує з його пропагандою – від початку війни не було жодного (!) дня, щоб про нацизм чи нацистів не згадали хоча б в 17 новинах. Рекордне значення – 73 тексти від 9 провідних російських ЗМІ за день.

Війна цілковито поглинула українське інформаційне поле. Російські медіа теж як мінімум чверть свого контенту присвячують війні або її наслідкам для РФ. Але що відбувається в інформаційному полі Криму? Ми знаємо, що кримські (російські) ЗМІ, за невеликими локальними винятками, відтворюють загальноросійську позицію та офіційні повідомлення (а з ними й пропаганду). А як же неофіційні та часто анонімні інформаційні канали? Про що там пишуть та які меседжі поширюють? Вирішили дізнатись.

Вайбер-чатами та телеграм-каналами шириться інтервʼю з «жителем Маріуполя», який стверджує, що спалив свій український паспорт після того, як Зеленський дав звання Героя України «подонку, который сказал “костями детей Донбасса мы будем кормить наших собак”». Ми вважаємо, що цей кейс може стати чудовим поясненням того, як саме російські медіа спотворюють першоджерела та перетворюють український жарт на (яскраву та емоційну) російську пропаганду.

Тисячі українців продовжують сидіти у вайбер-чатах – обговорювати війну та отримувати звідти інформацію. А чати месенджера Viber продовжують бути розплідником фейків, паніки та російської дези.

На початку листопада слово «вторжение» почало значно частіше траплятися у російських новинах про Україну – як на провідних російських сайтах, так і російських інтернет-ресурсах для мешканців ОРДЛО. Вони писали, що це вторгнення готує Україна. Але активно повідомляли про статті із західних ЗМІ, де йшлося про те, що Росія збирає війська для вторгнення.

Якщо ви маєте дітей дошкільного чи шкільного віку, то вам складно оминути участь у бодай одній вайбер-спільноті. Більшість батьківських, сусідських та будинкових чатів – саме у Viber, одному з найпопулярніших месенджерів серед українців (за даними InMind). І там часто перебувають люди, котрі пишуть щось, на вашу думку, неадекватне і зривають усі конструктивні обговорення. Ми розібралися чому і що з цим робити.Авторки: Оксана Міхеєва, професорка кафедри соціології Українського католицького університету; Ірина Ейгельсон – кандидатка психологічних наук, конфліктологиня. Обробка та анонімізація даних: Юлія Дукач.

За один місяць ці рупори російської дезінформації (далі називатимемо їх російськими сайтами, орієнтованими на українську тематику) збирають до 15 млн візитів лише з України та близько 40 млн з усього світу

Новина про те, що в Україні надто повільно просувається вакцинація проти Covid-19, може здаватися цілком нормальною, поки не натрапиш у ній на заклик послухати Медведчука і купити російську вакцину.Добре, що Youtube обмежив доступ проросійським каналам до української аудиторії, але їхня справа живе на сотнях українських і російських “сайтах-помийках”.Російська пропаганда майстерно використовує чи не кожну значущу і цілком правдиву проблему в Україні для просування своїх меседжів.

У майже 5% російськомовних новин на суспільно-політичну тематику за першу половину квітня є посилання на Telegram як на джерело інформації.