Статті

Переважна більшість статей – нашого власного виробництва. Щоправда, є трохи перекладів
Статті

Австрія в деталях. Що формує європейський спосіб життя і що варто з цього запозичити українцям

Від грудня минулого року ми з родиною прожили шість місяців у Австрії. У нас багатодітна родина, тож усіх випустили без проблем.Те, що життя в Європі й Україні відрізняється, – це аксіома, але мені було цікаво глянути на деталі й зрозуміти, що саме робить європейські країни магнітом для решти світу і, чого гріха таїти, – для багатьох українців.Загалом перше, що відчуваєш у країнах ЄС, – це безпека, й ідеться не про ракети. Ще до війни під час коротких мандрівок Європою багато з нас зауважували, як переставали бути вічними підпільниками й ставали повноправними членами суспільства, навіть якщо були туристами. За місяці перебування це відчувається глибше й осмисленіше. Але розгляньмо конкретніше.
Статті

"Зляк опущений вниз". Фейсбук заполонила реклама російських дезінформаторів

Фейсбук, чи то пак Мета, останнім часом заслужив репутацію соцмережі, де за одне “криве” слово можна легко заробити бан. Українська аудиторія давно випробувала й далі випробовує на собі практики та алгоритми Фейсбуку / Мети, коли за будь-який вислів “мовою ворожнечі” (до того ж у специфічному розумінні Фейсбуку) вам можуть забанити пост, а за просте слово “цап” ви маєте шанс “залетіти” в бан на місяць
Статті

Від "Дня побєди" до Дня Європи: як Україна звільнялася від "побєдобєсія". Хронологія від 2014 року

9 травня відтепер в Україні буде не Днем перемоги, а Днем Європи. Відповідно до вчорашнього указу президента вже сьогодні Україна вперше святкує День Європи разом з усіма країнами ЄС. Учора ж Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який скасовує державне свято День перемоги й натомість установлює 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Законопроєкт ще має ухвалити парламент. Але немає сумніву, що депутати за це проголосують і остаточно покінчать із рештками традицій "побєдобєсія" в нашій країні.
Статті

Республіка проти імперії. Як Туреччина готується до “виборів століття”

“Природний газ на рік – безплатно”. Цей козир президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган витягнув напередодні виборів, які відбудуться 14 травня й на яких він уперше за багато років може втратити владу.Його суперник – Кемаль Киличдароглу, висунутий від об’єднаної опозиції, за результатами більшості соціологічних опитувань наприкінці квітня, має шанс випередити його на 5-7% у першому турі та перемогти у другому. Але ця різниця невелика, обоє кандидатів мають мільйони активних прихильників, а чинний президент – ще й адмінресурс, тому навряд чи вибори в Туреччині відбудуться спокійно.Ердоган називає опозиціонерів “терористами” й невдахами, які ледве зуміли домовитися між собою і не здатні керувати країною. Вони звинувачують президента в популізмі, що призвів до економічної катастрофи, і пропаганді, щоб її прикрити.
Статті

Про поганих поляків та хороших “вагнерівців”. Моніторинг росЗМІ за 24–30 квітня 2023 року

Минулого тижня російські медіа знову писали, що український контрнаступ провалиться. Повідомляли, що Бахмут ось-ось буде під контролем Росії. Нарікали на поляків і грозили їм рішучими відповідями за русофобію та відсутність дипломатичного етикету. Також дезінформатори розповідають про повне “ополячення українців" і навіть вигадали історію, що в Україні відбувається процес об’єднання церков на чолі з уніатами, який фінансує Ватикан. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
Статті

Арктика, промислове шпигунство, обхід санкцій. Які загрози вбачають у Росії розвідки північних країн

Нещодавно низка європейських ЗМІ оприлюднила дані про плани Кремля завоювати країни Балтії, що формувалися приблизно у 2021 році. Серед цих планів — сформувати мережу м'якої сили з організацій, які виступають за співпрацю з Росією; не допустити подальшої мілітаризації Естонії, Латвії та Литви; завербувати бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити для них російський ринок; зберегти "спільну історичну пам'ять і радянські пам'ятки" та інші "русскомірні" ініціативи.Спецслужби країн Європи давно знають про ці плани. Загрозу нападу з боку Росії та поширення її впливу на регіон вони вважають ключовим викликом для власної безпеки. Проте є низка менш очевидних загроз, на які очікують європейці від агресивного сусіда. Окрім кібернебезпек і поширення ідеології “русского міра”, це також претензії на панування в Арктиці, фінансування лояльних мусульманських об’єднань, промисловий шпіонаж і спроби організувати приховані партнерства з університетами.ТЕКСТИ вирішили подивитися, на які специфічні загрози — крім воєнних — звертають увагу деякі європейські розвідки на прикладі річних звітів спецслужб Швеції, Литви, Естонії, Данії, Норвегії та Фінляндії.
Статті

Зламати "Ланцет". Способи захиститися від російського безпілотника

Російські "Ланцети" стали для нашої артилерії проблемою. Але способи протидії є. До того ж застосування "Ланцетів" не таке масове й успішне, як російська пропаганда намагається показати.
Статті

What’s that got to do with Soledar? Death and renaissance of Russian occupation Telegram channels

At the end of October 2022, we published a data project about the Russian "Telegram occupation", in which we investigated 120 Telegram channels that were set up by the Russians under the guise of Ukrainian local news channels to prepare for and justify the Russian occupation of Ukrainian territories. However, things didn’t turn out as planned, and by the end of September 2022, almost half of these news channels stopped working. As we learnt later on, not forever. Some Telegram channels still got a chance for a second life, although again, not for long. More details about Russian activity in Telegram and what Soledar offensive has got to do with it – in the article below.
Статті

"Народ мій є". Як харківські митці переходять на українську мову та віднаходять українську культуру

У 1920-х роках у Харкові розпочався ренесанс української культури, який завершився трагічно й увійшов в історію як “Розстріляне відродження”.Через 100 років на тлі російсько-української війни в Харкові знову починається культурний ренесанс. Також пришвидшилася українізація. Місто за 40 км від кордону з Росією відмовляється від нав’язаних країною-агресором героїв і наративів, змінює топоніми, а місцеві культурні діячі починають говорити українською.ТЕКСТИ поспілкувалися з учасниками харківської культурної спільноти про те, як під час повномасштабної війни в Харкові змінилася культура, містяни й вони самі.

Підтримайте нас