Статті

Три місяці канікул. Можна поїхати у розвиваючий табір, можна до посиніння рубатися у Майнкрафт чи Доту або безкінечно мляво гортати Інстаграм. А можна піти на роботу. Прокидатись удосвіта, довго їхати, а потім цілий день гнути спину. Разом з жінками, яким від 35 до 50 років. Вони ніколи не посміхаються — і, закінчивши роботу, ти розумієш, чому. Про свої перші роботи в дитинстві і підлітковому віці розповідає наш репортер Любов Величко

Навіть за перспективи отримувати зарплату, розмір якої суттєво перевищує середню в регіоні, жителі Львівщини не поспішають влаштовуватись на заводи, які в останні роки відкривають довгождані іноземні інвестори. Кажуть, далеко не кожен може витримати монотонну роботу на конвеєрі без можливості вийти на перекур чи просто поговорити. Хоча, можливо, є й інші причини. Автор: Сергій Прусак

«Мешканці метро» — мабуть, найупізнаваніші люди столиці, адже їх бачать сотні тисяч киян кожного дня. Їх можна поділити на три категорії: перші — продавці господарських дрібниць, другі — музиканти, треті — прохачі милостині. Червона гілка метро по лівому березі Дніпра найбільше підходить для торговельної, мистецької та іншої діяльності — потяг їде над землею, менше шуму. З вагона у вагон жителі метро ходять, мов на роботу. Над проектом працювали: Ярослава Тимощук, Надія Кельм, Євгенія Дроздова, Олександр Оксимець

Федір Кричевський започаткував школу українського малярства, став першим ректором Української академії мистецтв, його роботи експонувалися на Венеційській бієнале. Експериментував, здобував визнання від Копенгагена до Америки. Здавалося б, успішна кар’єра талановитого художника. Якби не час і місце, в якому йому судилося жити. Автор: Лариса Вакульницька

Наш маршрут містить і відомі, і менш відкриті місцини Полісся. Якщо тунель кохання здобув славу найромантичнішого місця України та вчиться користатися з туристичного потенціалу, то закинутий замок у сусідньому селищі Клевань ще чекає на господаря. У цьому гіді – історія, література, байдарки, аристократичність, занепад та інші реалії нашої необлаштованості, крізь яку прозирає краса. За два-три дні усі пункти можна об’їздити на авто. Якщо подорожуєте не власним транспортом, вибирайте найцікавіше для себе. Автор: Ярослава Тимощук

Після нападу на працівницю міськради Херсону Катерину Гандзюк слідство доводиться активізовувати громадським розголосом. Фоторобот та оголошення про винагороду за інформацію про нападника оприлюднили друзі постраждалої. А місцева поліція продовжує вживати для опису події евфемізм про "облите обличчя", хоча наслідки нападу куди серйозніші. Автор: Ольга Худецька

Кожен літак цих компаній здійснює близько 6 рейсів щодня, перерви між польотами – мінімальні. При цьому, судна старі і їх мало. Відповідно, їхні послуги дешеві. Але при затримці рейсу компанія не має резервних літаків, щоб вивезти пасажирів, які можуть годинами очікувати вильоту. Текст і графіка: Юлія Дукач

Від початку анексії Криму українські користувачі соцмереж мають стійку схильність до пошуку «хороших росіян». Громадян РФ, які засуджують політику Путіна, знайти не так вже й важко. Але дуже часто ці симпатичні хлопці та дівчата «засипаються» на українському питанні: комусь шкода повертати окупований півострів, хтось висловлює «фе» на блокування соцмереж, комусь не до шмиги наша мовна політика. Виявляється, що «за порєбірком» дуже мало тих, хто ладен без «але» сприйняти нашу незалежність й окремішність – заважає вихована поколіннями зверхність «старшого брата». Автор: Костянтин Воздвиженський

Студент Борис Матушевський навіть не уявляв, що його зустрічі з друзями - злочин проти держави. Тим більше він не уявляв, що з їхньої справи почнеться перший політичний процес проти української інтелігенції в УРСР. Матушевський стане одним серед тих небагатьох учасників процесу, які виживуть. А жінка, яка видала Матушевського і його компаньйонів, стане цінною агенткою спецслужб, вона посадить навіть матір свого друга. Її пошлють викривати ОУН. Але розсекретять її саму - і розстріляють на Рівненщині у 1945 році. Автори: Надія Кельм, Боднар Петро, Володимир Харченко

У маленьких закладах НАНУ кількість вчених до і після 50 років приблизно однакова. Також тут краще співвідношення між чоловіками і жінками. Чому у великих інститутах переважають чоловіки-пенсіонери? Керівники великих інститутів здебільшого є безпосередніми висуванцями Патона і, за прикладом шефа, займають свої посади пожиттєво.Ми візуалізували дослідження про гендерний та віковий розподіл працівників у закладах НАНУ протягом 2006-2017 років, а також дані про фінансування закладів НАНУ у 2015 році, котре провів Ігор Булкін, кандидат економічних наук, завідувач Міжгалузевої лабораторії проблем формування та реалізації науково-технологічної політики Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАНУ.