Коли РФ почала додатково стягувати війська до українських кордонів, як вони казали: «в рамках контрольної перевірки за результатами зимового періоду навчання», одна річ об’єднувала більшість повідомлень на цю тему. Йдеться про згадки так званих батальйонних тактичних груп (БТГр), якими рахували російський наступальний потенціал біля наших кордонів. Але мало хто розумів, що таке ці БТГр, бо навіть більшість військових звикли мислити у категоріях полків, бригад, дивізій.

Україна восьмий рік поспіль продовжує жити в умовах можливого повномасштабного військового вторгнення РФ. Але схоже на те, що події останнього тижня матимуть окреме місце в історії з гіпотетичною повномасштабною агресією Росії.

Звичайно, не можна стверджувати, поки не побачиш на власні очі, що існує якийсь окремий план по просуванню у силові структури людей, що засвітилися в співпраці з проросійськими силами. Але варто знати: лобіювати своїх агентів у силовий блок іншої держави, а потім її захопити — давня стратегія Росії

Аналіз зламаної пошти Бориса Рапопорта, людини з адміністрації президента РФ, свідчить про те, що Росія хотіла купити телеканали Віктора Пінчука та отримати контроль над суспільними проєктами його фонду – такими, як форум YES (Ялтинської Європейської Стратегії), впливова міжнародна програма Аспен-Україна, "Українська біржа благочинності, національна програма стипендій "Завтра.UA" та інші. Чи відбулася угода – невідомо, але Пінчук зараз перебуває у наглядовій раді меморіалу "Бабин Яр", який фінансується російськими олігархами.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №2513 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою». Коли закон підпише президент і він набуде чинності, кожен українець постане перед небезпекою довільного тривалого ув’язнення під приводом «злочинного впливу» чи приналежності до «злочинної спільноти».

Росія досягне успіху, якщо вона зможе підвести більшість українців до того, щоб вони обрали ідеального з російської точки зору президента. Військові дії – лише один з методів для для цього. Поразка означає приготування української влади до громадянських протестів, демонстрацій та, зрештою, ще одного Євромайдану. Це, скоріш за все, включало б передачу президенту контролю над Національною гвардією, а також декілька конституційних змін.

Щороку військова допомога США надходить Україні у розмірі від ста до майже п’ятиста мільйонів доларів – сумарно за всі роки вже понад півтора мільярди. Але для того, щоб її отримувати, потрібно реформувати міністерство оборони й оборонну промисловість.

Брати Стефанчуки з правлячої партії пропонують Раді працювати в режимі відеоконференції. Опозицію усунуть від формування порядку денного, депутатів не пускатимуть на сесію та не даватимуть слова. Закони голосуватимуть одразу в цілому – жодних поправок. Регламент – не діятиме. А на Конституцію просто наплювали.

Парламент прийняв декілька рішень по протидії поширенню вірусу, частина з них стосується митних процедур, частина податків. У цій статті ми розглянемо лише ті, які впливатимуть і після закінчення епідемії на права людини в Україні. ОНОВЛЕНО 18 березня 2020р. 17.04

Це законопроєкт, який поховає будь-які надії на зростання пенсій і зарплат бюджетників в Україні. 5 лютого в Кремлі готувалися відкорковувати шампанське. Верховна Рада мала от-от проголосувати за проєкт закону, за яким Україна розділила б із Москвою тягар утримання окупованих територій. Проєкт №2083-д, розрекламований як вияв турботи нової влади про пенсіонерів Донбасу та Криму, підтримувала не лише правляча монобільшість, а й частина опозиції. За нього агітував і профільний комітет, і розкручені українські та міжнародні організації. Здавалося б, успіх гарантовано. Але щось пішло не так, проєкт спричинив бурхливі дебати й провалився. Щоправда, не остаточно. Автор: Тарас Шамайда