Цитата, винесена у назву статті, - з вірша Максима Рильського. Він не без гіркоти протиставляв провінційність тогочасної української культури, яку брутально втискували в рамці “пролетарського” реалізму, - високому модернізмові, взорованому на тривку багатовікову традицію. І під знаком такої от туги за Європою, ностальгічного прагнення долучитися до того простору, в якому колись органічно розвивалося вітчизняне письменство, минув чи не весь ХХ вік. Закономірно, що поновна спроба модернізації при кінці ХХ століття означала нові акценти на опозиції європеїзм / ґрунтянство. Автор: Віра Агеєва

Демократія, пошана до людської гідності, людської особи, є плодом Євангелія. Західна цивілізація власне розуміння прав людини формувала саме під впливом християнства. Постмодерна людина стає шукачем магії. Ми хочемо магічно вибирати, але не брати відповідальності на себе. Підготував: Роман Кульчинський

Всі 20 років наша політика крутиться навколо слів «добробут», «пільги», «зарплати», а покращення життя так і не настає. Бо в нас не так вже й багато людей, які розуміють, що купа бабла, крута тачка і почуття вседозволеності не можуть бути здоровою національною ідеєю. Автор: Костянтин Возвдиженський