#вибори
Нарцисизм та інфантилізм. Політик стає шоуменом і замість написання законів пише в Твіттер
Пристрасть і декілька принципів – ось усе, що потрібно для того, щоб зайняти державну посаду. Не досвід, інтелект, розсудливість, стриманість чи лідерські навички.
"Тексти" продовжують публікацію статті Дженніфер Сеніор в "Нью-Йорк Мегезін" , яка присвячена аналізу сучасних політичних течій - від руху на підтримку Обами до Руху чаювання. Першу частину статті можна прочитати тут, оригінал статті - тут.
Інфантилізм і нарцисизм. Чому сучасні виборці поводяться як капризні діти
Під час виборчих перегонів ми часом дозволяємо собі впадати в дитинство. Можливо, не так часто – коли часи непогані. Але в погані часи ми часто «заморожуємо» свої знання про політику і про – що особливо критично – те, як важко запровадити зміни. Натомість починаємо вірити, що цього разу наша відмітка у виборчому бюлетені матиме магічний ефект.
Автор: Дженніфер Сеніор, "Нью-Йорк Мегезін"
Післясмак, або «хвости» виборів. Кому Гепа, а кому перемога добра.
Головне у виборах - не процес, а те, що вони залишають після себе. Передбачуване те, що останні вибори залишили після себе країну з великою часткою представників Партії регіонів на місцях. Але країні якось ще належить розібратися з «хвостами», тобто з тими проблемами, що залишилися після 31 жовтня.
Автор: Антон ЗІКОРА
Зомбі при владі. Упирі в опозиції (до чергового загострення теми противсіхів)
Учора вчергове довідався, що саме я обрав президентом такого собі Хама. А возвеличивши його, як виявилось, я не зупинився на досягнутому – і призначив одного україножера міністром освіти. Далі – більше: я благословив реванш кримінальної олігархії та ментівської сваволі і напустив на країну пошесть чергової русифікації…
Черговим противсіхом виявився: Тарас АНТИПОВИЧ