Сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів унаслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.

Організація NASA Harvest проаналізувала супутникові знімки й заявила, що попри загальне скорочення посівних площ через війну, у сезоні 2023 року на території України спостерігалося зростання врожайності та виробництва порівняно з 2022 роком як пшениці, так і соняшнику — двох основних експортних культур в Україні. Але постає проблема — більшість продукції зібрана на окупованих територіях.

Південна Європа готується до літа лютої посухи: деякі регіони вже потерпають від нестачі води, а фермери очікують на найгірші врожаї за останні десятиліття.

Нещодавно весь світ облетіли кадри гігантської будівлі на околиці міста Ічжоу в провінції Хубей, яку вважають найвищим свинарником у світі. Усередині цієї будівлі на 26 поверхів техніки у формах за допомогою камер із високою роздільною здатністю спостерігають за тваринами в командному центрі, який не поступається центру управління NASA. Кожен поверх тут функціонує як окрема ферма, що охоплює всі етапи життя тварин: від зон штучного осіменіння й вигодовування вагітних самок до сектору пологів і підсисних поросят; частини, призначеної для відгодівлі та подальшого забою.Автор: Давід Ґардаш, Сінопсіс

Команда NASA Harvest підрахувала, скільки тонн пшениці зібрала Україна у 2022 році. Попри загалом успішне проведення жнив, частина посівів вздовж лінії фронту залишилася незібраною.

За даними 2017 року, в Україні розорано 53.6% земель. Це найвищий показник в Європі, і він у перспективі може призвести до виснаження наших ґрунтів і перетворення їх на пустелю. Мало того землі Природно-заповідного фонду продовжують розорюватися, а держава виславляє їх на продаж.

Вільні та дешеві трудові ресурси на селі, копійчані ціни на фуражне зерно, високий попит на м'ясо – всі ці обставини за визначенням мають бути нашою ринковою перевагою у конкуренції з іншими країнами-виробниками м’яса. Однак замість того, щоб продавати, ми усе більше і більше м’яса імпортуємо, а власне поголів’я худоби іде під ніж. Автор: Микола Крос