Рось — красива річка, чиї води течуть центральною Україною. Сьогодні вона переживає нелегкі часи, а в її водах поселився невидимий вбивця всього живого.

Ми пройшлися всією картою України і відібрали для вас 20 найбільш мальовничих супутникових знімків річок.

На цьому знімку Десна – одна з найбільших річок Європи, яка залишилась у природному стані. В кордонах України на Десні немає жодних водосховищ, хоча в радянський час і намагалися зробити русло прямим. На знімку добре видно звивисті колишні русла Десни (стариці). Весною вони з’єднуються з основним руслом і стають природними нерестилищами риби. А після особливо сніжної зими – як, наприклад, в 2013 році – Десна взагалі розливається на кілометри. Влітку ж, після падіння води, стариці у більшості стають фактично недоступними. Справжнє царство дикої природи недалеко від Києва. Над проектом працювали: Надя Кельм, Петро Тєстов, Євгенія Дроздова

Останнім часом увага суспільства прикута до ситуації з паводком у Закарпатті. Facebook звинувачує в ній лісівників, як основний аргумент часто використовуючи відео з двома ящиками. Мовляв, от із цього відео все зрозуміло. Підтримують таку думку і в команді Зеленського, і тому обіцяють «зупинити варварські рубки лісів Закарпаття».Петро ТЄСТОВ, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»

Ми дослідили, як і де за гроші бюджету споруджують дамби та інші гідрологічні споруди. Часто це необґрунтоване будівництво. Зведення гребель найбільш шкідливе для довкілля. У США та Європі останні роки спостерігаємо чітку тенденцію демонтажу гребель. У нас, навпаки, будують нові та відновлюють старі греблі власники малих ГЕС, яких спонукає до цього завищений «зелений» тариф. Також цим займаються територіальні органи Держводагенства, розширюючи мережу «шлюзів-регуляторів», часто непотрібних. Так, вище по течії від старої греблі в селі Куземин на річці Ворскла течії немає жодних підприємств або населених пунктів, які б потребували значної кількості води. Текст: Петро Тєстов, збір даних і графіка: Володимир Харченко

Скільки малих річок у Києві, не знає ніхто. А їх багато: лише захованих під землю струмків і потічків — понад 100 кілометрів. Без них київські пагорби давно б з'їхали у Дніпро. Частина з них тече промзонами, частина захована під дорогами. Якщо невидиме зробити видимим, Київ стане казково красивим. Та мешканці поверхні денної не здогадуються про підземний світ, який дає життя місту. Над проектом працювали: Дмитро Фіонік, Надя Кельм, Олександр Оксимець