Головна з причин, чому українське суспільство вразливе до мислевірусу «зради» та паніки - відсутність впевненості у незворотності позитивних змін. Адже ми змушені обирати випадкових людей, за якими не стоїть жодна політична партія з історією довіри і чіткими поглядами. Для нормального розвитку потрібні реальні партії. Потрібно добиватися умов, які сприятимуть утворенню цих самих живих партій. Партбоси блокують законодавство, яке зруйнує їхню монополію, а громадськість не звертає на цю проблему увагу, переймаючись чи картою Кока-Коли, чи зайнятим хутором на нейтральній території. Автор: Петро Буртянський

Близько року працює новий парламент. Його критикують за повільність у схваленні реформаторських законів, корупційні скандали та клоунади. Незадоволеним Урядом, який сформувала коаліцію, здається, що є просте рішення - перевибори! Та яким буде новий парламент? Десь таким, як нещодавно обрані облради. Для прикладу подивимося на цирк у Полтавській обласній раді, де одні "майданівці" в союзі з екс-регіоналами два місяці билися з іншими "майданівцями" та їхніми союзниками екс-регіоналами. За шоу спостерігав оглядач «Текстів» Олекса Гарьовий

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, спроможних провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. Редакційний матеріал

За Кернеса проголосували 65,8 відсотків тих, хто прийшов на виборчі дільниці, а це 318 556 харків’ян. Друге місце зайняв кандидат від Самопомочі з 12-ма відсотками. Розмови про те, що вибрали Кернеса виключно «ватники», приховані, а то й відверті сепаратисти, які дивляться у бік Росії та сумують по радянщині, не відповідають дійсності. Ми проаналізували фактори, які дозволили Кернесу легко перемогти. Автор: Юрій Хомайко

Сотні облич від десятків партій дивляться на нас із плакатів і біг-бордів. Вибори в українських реаліях - це клоунада, так було і так буде. Інший рівень демократії, де змагаються ідеї і концепції, нам не доступний, не набрали достатньо умінь і навичок, щоб туди потрапити. Автор: Роман Кульчинський

Загалом кожне сьоме речення оратор починає або продовжує з себе. Майже кожне десяте слово має різко негативне забарвлення. Полюбляє простонародні фрази: «Я кістьми тут ляжу, але селян грабувати не дам!», «Не дуріть людей!»; «Погано закінчите. Я вас попереджаю». «Дати» - ось головний «економічний термін», яким апелює політик. Як і Олег Тягнибок, Ляшко нагнітає страх і паніку. Тягнибок малює безвихідь національну, Ляшко – соціальну. Це не та критика влади, що апелює до розуму, радше навпаки – прагне цілковито вимкнути раціональне мислення. Промови досліджував: Олесь Кульчинський