Сьогодні в Червоному корпусі університету імені Шевченка міністр освіти Дмитро Табачник зустрічався з двома сотнями ректорів. Фактично повістка дня наступна, влучно відзначає новинар сайту "Майдан" - "Як зробити вступ до вищих навчальних закладів практично незалежним від зовнішнього незалежного оцінювання та залежним від гаманців батьків вступників". ZaUA.org пропонує вашій увазі підсумковий похвилинний репортаж (оновлюється постійно):

І тут справа аж ніяк не в якихось політичних антипатіях. Табачник – це не політика, це діагноз. Патологічний українофоб, проповідник «теорії» протиставлення східних та західних українців, провокатор та ворог всього українського в освіті, науці та культурі. Тепер ця особа якраз освіту та науку очолюватиме. Автор: Андріан Максименко

За час свого перебування на посаді міністра освіти (грудень 2007- березень 2010) Іваном Вакарчуком запроваджено принцип державно-громадського управління освітою. Всі реформи перед їх втіленням проходять громадське обговорення. ZaUA.org пропонує читачам підсумок перебування на посаді міністра-реформатора, який зміг побороти корупцію при прийомі до вузів і здійснити ще ряд важливих речей, поки його не змінив (без сумніву, тимчасово) Дмитро Табачник. Підготувала: прес-служба Міносвіти

Якщо українська мова - наша релігія, треба бути місіонерами, а не інквізиторами. Автор: Євген ОСТАПЕНКО

Кореспондент ZaUAorg придумав легенду: він став підприємцем, котрий хоче найняти узбека для продажу шаурми. Ахмед - хороший хлопець, тільки в нього немає паспорта, але є підозра на туберкульоз. Тому йому потрібні відповідні довідки. «И чтоб туберкулеза не было»

Я колись працював в одному виданні – і хотіли ми з колегами зробити дискусійний клуб, а в клуб цей запрошувати не всім відомих “експертів”, які кочують з ефіру в ефір і з колонки в колонку, а справжніх знавців і любителів своєї справи – науковців, бізнесменів, громадських активістів... Але “представник інвестора” мав іншу думку – щоб засідання цього клубу показували по телевізору, тож запрошувати туди варто якраз “упізнаваних” для тележурналістів осіб. На щастя, мені не довелося брати в цьому участь. А от Олександр Акименко з бюро розслідувань “Свідомо” нашу мрію реалізував. Тож ZaUA.org не міг не підтримати cе благородне починання.

"Не слід культивувати комплексу вічно скривдженої «злим сусідом» нації. Адже насправді ми — щедро обдарований яскравими особистостями народ. Нагадування про це, власне, й перетворить теперішню мартирологічну шкільну історію на історію «оптимістичну». Майбутній громадянин має увійти в життя з відчуттям гордости за свою велику країну та за свій талановитий народ, що за будь-яких обставин умів дати собі раду". Розмову вів: Олесь ІЛЬЧЕНКО

"Наша освіта - найкраща у світі, - кажуть імігранти з колишнього СРСР. - Канадські університети - один сміх для нашої людини!" Щоправда, ті, хто таки поступив до місцевого вишу і провчився хоча б триместр, чомусь змінюють думку. Або ж кидають навчання зі словами: "Тут все неправильно! І взагалі канадці дурні!" Відмінники з престижних університетів Києва та Москви почувають себе не впевненіше, ніж випускники провінційного педу. Всі кажуть те саме: вчитися важко. Часу вистачає ледь-ледь. Про вихідні можна забути. ZaUA.org попросив українського квебекуа Євгена Лакінського, який нещодавно розповів нашим читачам про канадський досвід двох державних мов, написати про тамтешню вищу освіту. Це буде актуально на фоні викликів, перед якими скоро опиняться виші України.

Через 10 років кількість студентів в Україні стане удвічі меншою, ніж тепер. Це означає закриття не менше третини українських університетів, інститутів та академій –прекрасний шанс зробити вищу школу кращою. Початок читайте тут