Якщо в 2004 році публічно проголошена програма Ющенка була вкрай розмита і крім того, що ми «Можемо!» нічого не обіцяла, то тези озвучені Яценюком більш конкретні, хоча далеко не повні. І це прогрес. Навіть, якщо певні плани опозиції викликають здивування. Опозицію обговорюють: Микола Поліщук, Орест Зог

Любов журналістів і політиків до поетичних гіпербол перетворюють не надто веселу українську дійсність на нестерпну. «А у нас хіба політичних в’язнів тримають не в окремих колоніях, а разом з кримінальниками?» - щиро здивувалася одна моя знайома (освічена офісна працівниця), коли розмірковувала над вироком Юлії Тимошенко. Реаліст: Костянтин Возвдиженський

В тому, що в Раді сьогодні була РЕАЛЬНА бійка, мабуть особливо сильно переконувати нікого не треба. Регіонали били опозиціонерів "по-пацански" - як на вулиці. Після сутички сесійний зал з ушкодженнями покинули Вячеслав Кириленко, який вирвав пульт для голосування одного з депутатів-"тушок" в секторі НУ-НС, за що на цього накинулися регіонали. Депутатам Володимиру В'язівському та Володимиру Карпкук розбили до крові обличчя, коли ті захищали сектор НУ-НС від Регіонів, а Андрію Парубію в бійці вибили ніс.

Два місяці тому, коли ЦВК оприлюднила результати президентських виборів, всі завмерли в очікуванні: «Зараз почнеться!». Юлія Тимошенко мала оголосити джихад та знищити все, що ставить під сумнів її президентство. Ніхто навіть не підозрював, що вона схилить голову і покірною ходою піде в опозицію. Зараз вона меланхолійно спостерігає за ситуацією, час від часу відпускаючи відсторонені коментарі. Що сталося? ZaUA.org розробив кілька версій, чому мовчить головний опозиціонер країни. Конспірологією займалася: Аманда ЩУР

Віктору Федоровичу потрібно від держави одне – щоб йому було в ній комфортно. Писати про Януковича буває іноді настільки просто, що аж… важко. Така дивна ситуація складається, можливо, через те, що ми чекаємо від Віктора Федоровича якихось по-перше багатоходових комбінацій, а по-друге, компромісів. І не хочемо самі собі признатися, що насправді ж перед нами екземпляр в своїй стратегії простий, як сибірський валянок. Просте і складне порівнювала: Соня ПОЛЧОК

Здавалося б, ну що може бути простішого, як оголосити себе опозицією - сиди собі, переставляй віртуальних міністрів з одного крісла на інше, час від часу виступай з заявами, час від часу пиши якийсь (бажано популістський) законопроект та іноді блокуй трибуну. При цьому не несучи ніякої відповідальності ні за що. І критикуючи владу – тим більше, що вона дає для цього підстави. Та ще й в країні, де чинний Президент не набрав підтримки і половини виборців і потенціал для росту його популярності фактично вичерпаний. За опозицією горювала: Соня ПОЛЧОК