На прохання «Текстів» придбав останні числа чотирьох глянцевих журналів українського розливу: Playboy, Men’s Health, Cosmopolitan та Elle. Задоволення від занурення у гламурний світ виявилося нижчим за середнє: різкий дисонанс місцевих і «материнських» матеріалів, роздування щік на порожньому місці і дивні культурні орієнтири залишили післясмак. Проте виявив цікаву закономірність: редакції жіночих журналів працюють на голову професійніше, ніж чоловічі. У світ гламуру поринув: Костянтин Воздвиженський

Минулого тижня російські Anonymous’и почали викладати в інтернет зміст е-мейлів керівництва Федеральної агенції у справах молоді, яка відповідає за боротьбу з антикремліськими настроями в мережі та, водночас,займається промоцією нинішніх керманичів Росії. Ця інформація дозволяє реконструювати систему брехні і пропаганди, якою користується Кремль, для роботи з «ворожим середовищем». Ворожі депеші аналізував: Микола Малуха

Чотири телеканали мають змістовні передачі. У патріотичному таборі нерідко полюбляють плаксиво нарікати на русифікацію інформаційно - культурного простору. Це правдива оцінка. Але правдою є й те, що кожен українець може творити прийнятне для себе інформаційне поле. Вибір, хоча й невеликий, але є. Цікаві канали вишуковував:Олег Пустовгар, начальник управління інформаційної політики Полтавської ОДА у 2005-2010 рр.

«Редакція газети “Сегодня” бореться з цензурою? Це оксюморон!», - приблизно таку іронічну реакцію доводилось чути від багатьох колег, коли 8 грудня співробітники видання оголосили передстрайковий стан, протестуючи проти дій генерального директора холдингу «Сегодня Мультимедіа» Олени Громницької. І вже зовсім смішно стало багатьом, коли стало відомо, що на чолі журналістського бунту стоїть головний редактор газети Ігор Гужва. За бійкою слідкував: Отар Довженко

На оновленій візуалізації моніторингу телеефіру, який проводила Телекритика видно кількість глядачів, що дивилися новин из перекрученою, неповною, або іншим чином цензурованою інформацією. З березня по травень «Подробиці» «Інтера» втратили четвертину аудиторії. Брехливість їхніх новин зростала, але не наскільки стрімко.

Видавці можуть випускати газету з накладом 5 тисяч, написати 50 тисяч, і ніхто це не перевірить. Легше дописати тираж, ніж платити за ексклюзивних журналістів чи ексклюзивні матеріали. В інтернеті ще гірше. В нас міряють кількістю так званих людей, які зайшли на сайт. Почалася гонка озброєнь за хостами. В результаті виникає зачароване коло. Навіщо мені ексклюзивний матеріал на сайті? Якщо в мене є 2 тисячі доларів, я їх краще вкладу в генерацію трафіку.