329 українських медіа змушені були припинити свою роботу протягом 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення РФ. Тільки 16% з них (52 медіа) вдалося відновити свою діяльність. 

Під час «Медіаднів» відбувся публічний виступ правозахисника, журналіста Максима Буткевича, якого 18 жовтня вдалося звільнити з російського полону. На початку повномасштабного вторгнення він доєднався до лав ЗСУ, має звання офіцера. Нижче Texty.org.ua публікують незначно скорочену промову Буткевича.

За даними УП, радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин спускає "заборони" для силовиків і чиновників на спілкування із журналістами видання.

Видання “Українська правда” заявляє про тривалий системний тиск із боку Офісу президента на редакцію та окремих журналістів. Про це йдеться в заяві редакції, оприлюдненій 9 жовтня на сайті УП.

Американське видання The New York Times опублікувало матеріал про погіршення ситуації зі свободою слова в Україні. Texty.org.ua переказують основне зі статті.

Кореспондент Укрінформу в Чернігівській та Черкаській областях Юрій Стригун, який 30 травня публічно підтвердив факт розсилання “темників” в агентстві, отримав 31 травня повістку з вимогою з'явитися до ТЦК за місцем реєстрації.

У кінці травня у найстарішому інформаційному агентстві країни Укрінформ, заснованому ще у 1918 році, змінилося керівництво. Замість Олексія Мацуки, який керував державним агентством пів року, новим гендиректором призначили Сергія Череватого.Як йдеться в статті-розслідуванні “Української правди”, на Банковій вирішили замінити Мацуку, оскільки на працівників Укрінформу чинився тиск і ці факти стали відомі посольствам країн G7 і все активніше обговорювалися в медіасередовищі.

Українські журналісти, медіа та медійні організації, які є учасниками Медіаруху, виступили із заявою, в якій закликали Верховну Раду не голосувати за законопроєкт 7033-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень».

Столичні правоохоронці розслідуватимуть факти погроз на адресу журналістів видання "Українська правда".

Журналіст і медіакритик Отар Довженко на своїй фейсбук-сторінці пояснює, чому в розмовній і медійній мові недоречно вживати канцелярський штамп «внутрішньо переміщена особа» (ВПО) на позначення переселенця. Texty.org.ua публікують погляд автора у вигляді прямої мови.