Що відрізняє «добровольчу» пісню від «загальновійськової»? Передовсім, складніший текст з історичним бекграундом, націоналістичним пафосом. Для ідейного правосека чи азовця, особливо, якщо він до війни ще й встиг закінчити виш, пісня про «Аратту і Борею» - те, що треба. Для мобілізованого піхотинця така лірика не надто зрозуміла, і в його трек-листі її може й не бути. Автор: Костянтин Воздвиженський

Вкрадені Росією: харківські імпресіоністи

Але вони малювали Україну, говорили українською, вивчали українську культуру. У суспільній уяві десь після утворення УРСР в складі СРСР з’являється українська культура. Але, як вважалося, це була культура класом нижча за російську. А те, що було ДО революції – то все якісь тужливі літературні плачі про тяжку селянську долю. Ця стаття – ще одне нагадування, що українська висока культура існувала, і що вона НЕ російська – ні за походженням, ні за завданнями, ані за способом вираження. Автор: Автор: Лариса Вакульницька

Російський культурний вплив – це дещо ширше, аніж сентименти до «великої літератури», радянська ностальгія та «забанені» до виступів в Україні виконавці. Українські тінейджери нерідко обирають реп зрозумілою мовою – і цим самим залишаються в зоні досяжності «русского мира». Про це свідчить у музика, котра лунає з міні-колонок, і рейтинг популярної музики в українському сегменті Ютуба. Автор: Костянтин Воздвиженський

Новинка нон-фікшн: професорка Віра Агеєва розповідає, чому насправді Микола Бажан не був таким забронзовілим класиком соцреалізму, як думають багато українських читачів. Читав: Олег Коцарев

Цьогоріч з державного бюджету на фінансування творчих спілок на кшталт Спілки журналістів, письменників і т.п., виділено понад 20 млн грн. Це майже утричі більше, ніж у 2017-му. Важко уявити собі, який культурний «прорив» мають забезпечити об’єднання, які ведуть свою історію від тоталітаризму, а нині сенс їхнього існування для багатьох залишається незрозумілим. Автор: Костянтин Воздвиженський

Завдяки групі ентузіастів майже з повного стану знищення і небуття повертаються сільські школи Опанаса Сластіона. Ці школи не просто зразок стилю українського модерну на побутовому, сільському рівні – це ще й пам’ятки спротиву російському імперству й асиміляції. Поціновувач чиказької архітектурної школи, Сластіон вважав, що архітектура нового стилю має синтезувати в собі національні традиції, передові технологічні та стильові тенденції. Автор: Лариса Вакульницька

У дискусії навколо ролі Цоя і Висоцького в просуванні «русского мира» Оксана Забужко сказала, що «русский рок» справді імперію зміцнював, український – справді, руйнував». Але хто ті самі українські рокери, що руйнували імперію? Письменниця називає лише Володимира Івасюка. Проте, при свій повазі до літературних талантів Забужко – поставимо великий знак питання: «Хіба Івасюк – це рок?» Автор: Костянтин Воздвиженський