Роман Олени Захарченко «Третя кабінка – Лос-Анджелес» – літературне осмислення пригод однієї української родини у двадцятому столітті. У фокусі – члени родини, які передусім намагалися в умовах кривавих подій ціною різної міри компромісів зберегти себе і своїх рідних, залишитися при своїй ідентичності та при своїх поглядах. Когось така лінія завела до УПА, когось –до протилежного боку, інші ж брали тільки пасивну участь у подіях. Читав: Олег Коцарев

Після введення в 2016 року обмежень на ввезення російських книг на територію України, український книжковий ринок отримав новий поштовх для розвитку. Якщо раніше більшість іноземної літератури можна було придбати й прочитати переважно російською, то сьогодні українські книговидавці все активніше перекладають як сучасні популярні твори, так і класиків світової літератури. Текст і графіка: Юлія Дукач

В Україні почала зароджуватися кіноіндустрія, бо держава почала давати гроші. Але подивитися український фільм не так і просто: їх показують не в усіх кінотеатрах, або сенси в незручний час, або фільми швидко знімають з прокату.

У 2016-му бюджет виділив майже 70 млн грн на кінематограф, наступного року – втричі більше, а цьогоріч узагалі через Держкіно проходить півмільярда гривень. З 22 фільмів, профінансованих державою у 2016 – 17 роках , лише 8 демонструвалися більш ніж на 100 екранах. Загалом в Україні понад 400 екранів. Середній голлівудський фільм іде на 250-350 екранах. Частина фільмів, знятих за гроші Держкіно, практично не демонструвалася в кінотеатрах. Відверто говорити про поганий прокат українських фільмів ніхто не хоче – ні Держкіно, ні дистриб’ютори. Читайте текст повністю і вивчайте різні інфографіки тут

Федір Кричевський започаткував школу українського малярства, став першим ректором Української академії мистецтв, його роботи експонувалися на Венеційській бієнале. Експериментував, здобував визнання від Копенгагена до Америки. Здавалося б, успішна кар’єра талановитого художника. Якби не час і місце, в якому йому судилося жити. Автор: Лариса Вакульницька

Андрухович майже в кожній своїй книжці йде всупереч очікуванням читачів. Не зрадив він себе і в новій прозі, що побачила світ цієї зими. Читав: Олег Коцарев.

Що відрізняє «добровольчу» пісню від «загальновійськової»? Передовсім, складніший текст з історичним бекграундом, націоналістичним пафосом. Для ідейного правосека чи азовця, особливо, якщо він до війни ще й встиг закінчити виш, пісня про «Аратту і Борею» - те, що треба. Для мобілізованого піхотинця така лірика не надто зрозуміла, і в його трек-листі її може й не бути. Автор: Костянтин Воздвиженський

Вкрадені Росією: харківські імпресіоністи

Але вони малювали Україну, говорили українською, вивчали українську культуру. У суспільній уяві десь після утворення УРСР в складі СРСР з’являється українська культура. Але, як вважалося, це була культура класом нижча за російську. А те, що було ДО революції – то все якісь тужливі літературні плачі про тяжку селянську долю. Ця стаття – ще одне нагадування, що українська висока культура існувала, і що вона НЕ російська – ні за походженням, ні за завданнями, ані за способом вираження. Автор: Автор: Лариса Вакульницька