Багато людей голосують за кандидата в президенти купують машину (можливо, це їхня найбільша окрема покупка, зроблена на власний розсуд) на основі того, як їм сподобалося, коли вони гримнули дверцятами чи копнули шину або роблячи судження на підставі того, як кандидат дивиться на біг-борді торговець потис їм руку. Автор: Сет ГОДІН, гуру маркетингу і водночас відомий блогер

Мабуть, єдина сфера, де Україну і Грузію навряд чи можна порівнювати напряму - антикризові проекти. Шлях виходу грузинів з кризи особливий, бо пов'язаний не стільки з фінансовими проблемами, скільки із повоєнною ситуацією після п’ятиденної війни з Росією в серпні 2008 року. $4,5 млрд., що їх виділили країні іноземні донори, стали по суті головним стабілізатором грузинської економіки, гальмом для соціальних потрясінь. А відносна прозорість використання цих ресурсів (принаймні публічне обговорення конкретних сум на конкретні напрями) ще й додало балів діючій владі. І саме такої прозорості українським чиновникам би повчитися. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

Потужний, але свідомо не розпіарений український аналітик Олександр Литвиненко дослідив "стратегічну культуру Росії". Це варто знати.

Гадаєте, головний рушій прогресу - це наука? Технологія? Релігія? Бізнес? Ні, головний рушій та гарант ефективності прогресу - це влада. Найкраща притча про сучасний прогресс людства, була написана, як ведеться, задовго до свого часу. У 1861 році Імре Мадач опублікував твір «Трагедія людини». Ця віршована драма, досі залишається наріжним каменем угорської літератури.

Тема вільних економічних зон стала червоною ганчіркою для «нової» помаранчевої влади. Від часу скасування «податкових дірок», як називали спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку тодішні міністр економіки Сергій Терьохін і міністр фінансів Віктор Пинзеник, до теми відновлення пільгових режимів поверталися вже не один раз. Проте далі слів справа не пішла. Ми не аналізуватимемо тут принади такого режиму для України (бо в загальних рисах більш-менш знаємо, до чого це може призвести в українських реаліях – до завезення м’яса без податків), натомість помріємо, як це могло би бути, якби ми були грузинами. Отже, третя частина віртуального екскурсу ZaUA.org у грузинську економіку: вільні економічні зони. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

Кажуть, діти – це наше майбутнє: і якщо популярні серед дітей сайти на кшталт "Луркомору", "Форчану" або "Двача" хоч щось нам кажуть про це майбутнє – старшому поколінню буде непросто. Дослідник популярної культури Джейсон Лув вважає, що «всі інтернети» такого типу – це щось на кшталт попереднього перегляду того, куди рухається в найближчому минулому людська свідомість.Підготував: Артем ЧАПАЙ

В умовах, коли в Україні держава – в особі мандрівного мішка обіцянок і за сумісництвом прем’єр-міністра – перебирає на себе усе більше прав і обов’язків, боїться продавати заводи, «бо криза і дешево» доречно буде поговорити про те, як грузини приватизують державне майно. Цей текст - друга частина екскурсії ZaUA.org грузинським реформаторським досвідом. Першу частину - про грузинську податкову систему - читайте тут. Грузинську приватизацію вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

ZaUAorg починає серію публікацій про економічні перетворення у братній державі - революція відбулася там всього на рік раніше, ніж в Україні, проте за темпами реформ грузини обігнали нас щонайменше років на десять. Перший матеріал – про податкову систему, бо по суті вона стала одним із головних чинників стрімкого економічного зростання, залучення іноземних інвестицій і потенціалу такого піднесення на майбутнє. У рейтингу Світового банку Doing business 2010 грузини мають 11-те місце. Україна – 142-е зі 180. Грузинську податкову систему досліджує: Тимофій КРАМАРІВ