«Після весілля з’ясовується, що хлопець використав її», «завагітніла після зґвалтування, і в пологовому міняє свою доньку на іншу дитину», «закохується в злочинця», «дівчина бажає не кохання, а помсти: десять років тому саме лікарська помилка Олексія зробила її інвалідом», «молода жінка кинула чоловіка Ігоря, з яким прожила в шлюбі десять років, і перебралася до Туреччини», «маніакальне прагнення бути зі Світланою запускає ланцюжок трагічних подій». Це короткий опис свіжих українських серіалів на телебаченні. Автор: Ярослава Тимощук

Свіжий український фільм про Симона Петлюру, який іде зараз в прокаті, жодних таємниць не розкриває. Це така собі неспішна екранізація статті з Вікіпедії з лінками-переходами кудись на манівці. Українські історичні фільми, здається, зняті з одного мотиву: "За патріотичну тематику нас не критикуватимуть, а хто засудить, той агент Москви". Такий настрій дозволяє кінематографістам не напружуватись і відверто халтурити. Автор: Костянтин Воздвиженський

В Україні почала зароджуватися кіноіндустрія, бо держава почала давати гроші. Але подивитися український фільм не так і просто: їх показують не в усіх кінотеатрах, або сенси в незручний час, або фільми швидко знімають з прокату.

У 2016-му бюджет виділив майже 70 млн грн на кінематограф, наступного року – втричі більше, а цьогоріч узагалі через Держкіно проходить півмільярда гривень. З 22 фільмів, профінансованих державою у 2016 – 17 роках , лише 8 демонструвалися більш ніж на 100 екранах. Загалом в Україні понад 400 екранів. Середній голлівудський фільм іде на 250-350 екранах. Частина фільмів, знятих за гроші Держкіно, практично не демонструвалася в кінотеатрах. Відверто говорити про поганий прокат українських фільмів ніхто не хоче – ні Держкіно, ні дистриб’ютори. Читайте текст повністю і вивчайте різні інфографіки тут