Роман Олени Захарченко «Третя кабінка – Лос-Анджелес» – літературне осмислення пригод однієї української родини у двадцятому столітті. У фокусі – члени родини, які передусім намагалися в умовах кривавих подій ціною різної міри компромісів зберегти себе і своїх рідних, залишитися при своїй ідентичності та при своїх поглядах. Когось така лінія завела до УПА, когось –до протилежного боку, інші ж брали тільки пасивну участь у подіях. Читав: Олег Коцарев

Ще кілька років – і традиційні хати-мазанки під соломою чи очеретом залишаться лише в музеях. Ми – останні, хто ще може побачити живі села зі «справжніми» хатами, а не експонати в музеях. Одне з місць – село Артюхівка на Харківщині. Автор: Дар'я Воропаєва. Фото: Вадим Ростанін

Свіжий український фільм про Симона Петлюру, який іде зараз в прокаті, жодних таємниць не розкриває. Це така собі неспішна екранізація статті з Вікіпедії з лінками-переходами кудись на манівці. Українські історичні фільми, здається, зняті з одного мотиву: "За патріотичну тематику нас не критикуватимуть, а хто засудить, той агент Москви". Такий настрій дозволяє кінематографістам не напружуватись і відверто халтурити. Автор: Костянтин Воздвиженський

“Козирями” діаспори була масовість учасників, які хотіли взяти участь в акціях протесту, та канадська демократія. Водночас, на боці СРСР були величезні ресурси, досвідчений КГБ, канадська поліція та агенти впливу. Того разу гебісти виграли, й акції діаспори зірвали. Ми дослідили архівні документи КГБ УССР, в яких звітується про те, як чекісти протистояли українським активістам у радянському павільйоні на Всесвітній виставці 1967 року (Експо-67) у Монреалі. Автор: Едуард Андрющенко