Часто буває, що командир Хаймарсів їздить на УАЗі – “бобіку”. Боєприпасники, паливозаправники та інша “обв’язка” яка їздить за Хаймарсами, – це радянська техніка, і вона ламається. Донати допомагають тримати її в робочому стані.

Мешканці села Мощун, яке окупанти знищили під час битви за Київ, готуються зимувати вдома, хоча неушкоджених будинків у селі немає, а від багатьох з них залишився тільки фундамент. Реальність Мощуна сьогодні – це модульні будинки від благодійників і руїни того, що раніше було житлом.Розгрібати завали допомагають волонтери, які щовихідних приїздять у село. Розчищають місця руйнувань, допомагають відновлювати дахи й паркани та затягнути плівкою вікна. У холодну дощову пору охочих вовтузитись у грязюці стає менше, а роботи досі багато.

Заняття того дня ледь не зірвалися через дощ, але він швидко припинився. У повітрі запахло свіжістю, а на голови курсантів, які вишикувалися під деревом, падали рясні краплі.Перед практикою інструктор нагадує правила техніки безпеки: пропелери на коптерах крутяться так швидко, що можуть обрізати пальці.ТЕКСТИ побували на заняттях у Центрі підготовки операторів БПЛА “Крук”, де військові й цивільні вчаться керувати дронами. Ми поспілкувалися з інструкторами та курсантами про те, хто і як може стати оператором БПЛА, що найскладніше в навчанні і як повітряна тривога “розбиває” коптери.

Сиве волосся сільської бабусі спадає благенькими пасмами на яскраві крокси хлопця-перукаря в мішкуватому одязі. В одноповерховій школі з пофарбованою в суворий бурий колір підлогою гріють повітря професійні фени Dyson. Один такий коштує майже як усі парти в класі. У селі Литвинівка Вишгородського району сьогодні імпровізований салон. Тут працює команда б’юті-волонтерів — майстрів індустрії краси, які безплатно надають послуги мешканцям населених пунктів, що пережили російську окупацію.

— Відправили вам потяг з гуманітаркою з Чернівців. Там є все, що треба, — шість забитих вагонів. Зустрічайте вранці.Як зустрічати? Чим завезти? Хто розвантажить? Від часу заснування ініціативи “Солом’янські котики” минув лише тиждень. За ніч ми продумали план і зібрали волонтерів, а за допомогою щодо авто звернулися до Зграї.

Навіщо поспішати з ремонтом, коли знову може прилетіти? В Ірпені на це запитання відповідають не менш риторичним: “А як нам тут зимувати?”. І беруться лагодити своє житло. Якщо є що лагодити.На тлі зруйнованих будинків на Київщині фотографуються майже всі гості з Заходу. Багато з них обіцяють допомогти з відновленням, місцева влада теж пришвидшує цей процес як може — в Ірпені коштом благодійників уже міняють вікна в житлових будинках і облаштували тимчасове житло для тих, чиє було знищено.Але масштаби руйнувань значно більші за поточні бюджетні можливості, у благодійних фондах бюрократія, а зима близько. Лише в Ірпені пошкоджено 3,2 тис. житлових будинків, з них близько 600 багатоквартирних, що потребують ремонту, а 39 підлягають демонтажу.

"Важко розмовляти українською, якщо знаєш, що людина володіє російською. Це, мабуть, психологічний бар'єр. Але його можна подолати, лише потрібен час", – розповідає Тетяна Федорова з Маріуполя, яка нещодавно долучилися до розмовного клубу в Києві.

Краматорськ, який сьогодні опинився на лінії фронту, був форпостом “Пласту” на Сході Україні — національної скаутської організації, у якій дітей навчали бути відповідальними, самостійними й корисними для держави громадянами, а також виживати самим у складних умовах. Підлітки-пластуни нині волонтерять в евакуації та мріють повернутись у рідне місто.Про те, яким був краматорський “Пласт” до війни та чим пластуни займаються нині, для ТЕКСТІВ написав Олексій Ладика з Краматорська, колишній пластун.

Якісно зібраний рюкзак бойового медика коштує одну-дві тисячі доларів і може врятувати життя десятьом людям. Індивідуальна аптечка має бути в кожного солдата. Але цього всього нині критично бракує: 24 лютого українська армія зросла в кілька разів.Україна виявилася не готовою до повномасштабної війни, виробники тактичної медицини в усьому світі теж не сподівалися на такі обсяги замовлень. Зараз волонтерам ніде купувати медичні засоби для армії, тому деякі люди почали відправляти на фронт неякісні саморобні турнікети, протерміновані ліки й просто непотрібні речі. Але неякісні медичні засоби не лише не допомагають — вони вбивають.

"16-річна дівчина втекла від обстрілів на Донеччині, сама дісталася місця збору й попросила волонтерів вивезти її. Але вони не можуть. Дівчина неповнолітня, а 75-річна бабуся, яка залишилаcь у підвалі свого будинку в Миколаївці, онуку не відпускає.Не зрозуміло, на кого чи на що вона чекає: чи на “русский мир”, чи на наших військових, чи на припинення бойових дій", — Георгій Зейков, координатор складної евакуації харківського фонду Rescue Now описує одну з багатьох проблем, перед якими постають волонтери.