Краматорськ, який сьогодні опинився на лінії фронту, був форпостом “Пласту” на Сході Україні — національної скаутської організації, у якій дітей навчали бути відповідальними, самостійними й корисними для держави громадянами, а також виживати самим у складних умовах. Підлітки-пластуни нині волонтерять в евакуації та мріють повернутись у рідне місто.Про те, яким був краматорський “Пласт” до війни та чим пластуни займаються нині, для ТЕКСТІВ написав Олексій Ладика з Краматорська, колишній пластун.

«Ну ти й баба-петарда», – казали ще малій Ірі друзі, коли вона стрибала у воду з тарзанки, аж поки «п’ята точка» почервоніє. Хто ж знав, що колись це псевдо, яке причепилося з дитинства, сестра Петарда матиме на передовій, коли рятуватиме людські життя в найгарячіших точках у складі добровольчого батальйону парамедиків «Госпітальєри».

Згідно із законом про фінмоніторинг, керівники ГО та інших юридичних осіб мають до 10 жовтня розкрити своїх кінцевих бенефіціарів. Юристи ж кажуть, що жодних бенефіціарів у громадських організаціях бути не може в принципі. Київські ЦНАПи розриваються від дзвінків. Керівники громадських організацій не розуміють, що від них хоче влада та змушені витрачати гроші на юридичні консультації.

На мапі столиці нижній каскад Совських ставків нагадує залишки стародавнього ковчега, що сів на мілину десь між Байковим кладовищем і Деміївкою. У схожості є символізм — тут водиться багато видів тварин, птахів, риби. Ці 19 гектарів зелені — чи не останній прихисток дикої природи посеред Києва, який потребує захисту і догляду. Зберігати такі зелені куточки заради зменшення впливу змін клімату на мегаполіси — світовий тренд в урбаністиці.Натомість з 2008 року не припиняються спроби його забудувати.