У 1999-му році низка українських посадовців підтримала та просувала рішення про передачу в Росію майже шести сотень крилатих ракет та одинадцятьох бомбардувальників, які тепер армія РФ використовує у повномасштабній війні проти України.

Влада Німеччини припускає, що обидві нитки газопроводу Північний потік і одна з двох ниток Північного потоку -2 можуть стати непридатними назавжди.

27 вересня в обох газопроводах «Північний потік» впав тиск, що спричинило жваві дискусії щодо причин несправностей. Частина фахівців вважає, що витоки газу в Балтійське море та зниження тиску сталися через диверсії або саботаж з боку самої Росії.

Тактика Росії, спрямована на те, щоб змусити європейські уряди відмовитися від підтримки України шляхом різкого обмеження постачання природного газу, дає збої. Адже ціни на газ падають, фінансове становище російського уряду погіршується, а континент розробляє плани щодо подолання кризи.

Європейська організація з ядерних досліджень (ЦЕРН) розробляє плани зупинення своїх прискорювачів частинок, зокрема Великого адронного колайдера, на тлі енергетичної кризи, спричиненої Росією.

Норвегія взяла на себе лідерство у постачанні природного газу до Європи, посунувши Росію, яка скорочує поставки до країн ЄС.

Припинивши постачання газу більшості європейських країн і оголосивши форс-мажор для клієнтів, що залишилися в ЄС, «Газпром» почав у промислових масштабах спалювати надлишки газу.

Радниця міністра енергетики Олена Зеркаль пише про те, що російський газовий шантаж – ознака розпачу і того, що російська економіка у поганому стані, і це розуміють і європейці, і навіть опосередковані союзники Росії – китайці. Далі пряма мова.

Газотранспортна система (ГТС) України в період будь-яких зупинок "Північного потоку" завжди надавала потужності для транзиту російського газу до Європи.

Німецька енергетична компанія Siemens Energy відкидає звинувачення з боку РФ у тому, що постачання газу в Німеччину довелося скоротити через несвоєчасне обслуговування турбін.