Взаємна підтримка й максимально рівні стосунки між генералами, офіцерами й рядовими – основа ефективної роботи королівської армії Великобританії. Старші командири постійно перебувають пліч-о-пліч з молодшими, щоб військо працювало як годинник, готуючи собі заміну й даючи можливість зменшувати бюрократію та креативно підходити до розвʼязання завдань.На тлі частих новин про проблеми управління в українському війську ТЕКСТИ попросили відставного підполковника британської армії Ґлена Ґранта розповісти про внутрішню кухню таких взаємин з його досвіду й мотивацію, яка керує і генералітетом, і молодшим офіцерським складом. Ґлен Ґрант був першим радником Міноборони України після початку війни у 2014 році. Відтоді підполковник працював в Україні радником, а також одночасно був членом Офісу реформ при Міністерстві, належав до різноманітних робочих груп з питань реформування Генерального штабу. Він також був оборонним аналітиком в Українському інституті майбутнього.Далі – стаття Ґлена Ґранта в перекладі ТЕКСТів.

Гармата М777 показала найкращі результати серед усього переданого Україні західного артилерійського озброєння.

Верховна Рада України планує прийняти у другому читанні закон №4210 із назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки і оборони щодо зміцнення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, удосконалення об’єднаного керівництва силами оборони держави та планування у сферах національної безпеки і оборони», яким хоче суттєво посилити позицію міністра оборони.

До наказу Міністерства оборони про облік військового майна є понад сотня додатків. Тому деякі військові пройдуть усю війну, міряючи лінійкою відступ у звітах.

У комітеті Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки підготували правку до закону, яка дозволить призначити міністром оборони військового. Керівник Проєкту реформи оборонних закупівель Артур Перверзєв пояснює, чому потрібен цивільний міністр оборони, а військового міністра повертати категорично не можна, навіть, і особливо, під час війни.

Українська влада має знайти інші шляхи розв'язання проблеми нестачі коштів.

Росіяни систематично полюють на медиків і знищують медичні пункти на передовій. За таких умов натівські стандарти, які передбачають 1 год на транспортування пораненого до польового шпиталю, не працюють. У тилових госпіталях — черги на кілька сотень осіб, які поранені бійці мусять вистояти, щоб потрапити на огляд до лікаря й отримати довідку про комісування. Реабілітаційних центрів також недостатньо, зважаючи на кількість поранених.

Громадський діяч і військовий ЗСУ Ігор Луценко пише про проблему навчання в армії. Далі пряма мова.

Оптимісти сподіваються, що саме з української армії почнеться оновлення держави після перемоги – через закономірне зростання авторитету Збройних сил України за умови, що вони є основною запорукою виживання українського народу.Натомість песимісти побоюються, що обмеження прав людини воєнного часу зокрема за допомогою армії стануть постійними.Які виклики постають перед армією, державою та суспільством сьогодні й постануть після завершення війни, а також як на них реагувати?Про це – в експертній статті нашого постійного автора Петра Буртянського.

Процеси з пошиву зимової форми треба було запускати ще в травні. Реально МО почало законтрактувати масово зимову форму лише десь наприкінці серпня. На складах НАТО теж цієї форми недостатньо. Командири відправляють бійців у спеціалізовані магазини скуповуватися самостійно.