Мотивація Кремля в українському конфлікті розділила вчених на два протилежних табори. Чи є Росія жадібною державою, ідеологічно спонуканою до розширення, чи ж занепадницькою небезпечною наддержавою, що захищається від НАТО? Перекладаємо не новий, але актуальний матеріал Washinton Post

Щодо гіпотетичних наказів «не стріляти» або «відступати» під час можливого загострення, пояснює волонтер Роман Доник:

Якщо переговори проваляться, є кілька варіантів просування російських окупаційних військ Україною через північний, східний та південний шляхи вторгнення. Проте спроба Росії захопити й утримати територію необов'язково буде простою. На неї впливатимуть виклики погоди, міських боїв, командно-контрольні та логістичні виклики, а також психологічний стан окупаційних військ і українського цивільного населення.США та європейські союзники, а також партнери, мають вжити негайних економічних, дипломатичних, військових розвідувальних і гуманітарних заходів, щоб допомогти Україні та її народу, а також посилити оборону вздовж східного флангу НАТО.

А найбільше – для Індії, Таїланду та В'єтнаму.

Пізніше одруження, більша кількість роботи й намагання бути кращими батьками призводять до занепаду чоловічої дружби.

Російське вторгнення цілком може початися не з танків, а з бомбардування з метою змусити до швидкої капітуляції. Що з цим робити?

Не зовсім зрозуміло, чому не видно жодних ознак мобілізації резервістів в Україні.

Чорноморський флот РФ має сили, які можна використати для десантування в Україну – проте зимова погода, топографія узбережжя, розмір та вік потенційних окупаційних сил роблять висадку дуже ризикованою для Путіна.

Дональд Рамсфелд наробив серйозних помилок, але перший міністр оборони при Джорджі Буші-молодшому таки мав дар до пам'ятних фраз. Одна з них – "слабкість провокує" – пояснює труднощі, з якими ми знову зіткнулися щодо войовничості Путіна стосовно України та НАТО.

Ігор Семиволос розпочинає "близькосхідні огляди" з ситуації в Казахстані.