Статті

Снайпер із позивним Царь розповідає про завдання, які його колеги виконують під час контрнаступу, та про проблеми російських стрільців. А також про те, чому важливо донатити на снайперське спорядження.

Після одноденного видовищного екшену найманців "Вагнера" (23—24 червня) боротьба за владу в Росії знову повернулась у тишу кабінетів і тюремних камер (для тих, хто в ній програв). Але попри традиційні спроби скептиків применшити значення путчу, навіть побіжний погляд на розвиток подій у Росії доводить серйозність удару, якого зазнала влада Путіна.

Незалежний відбір суддів Конституційного суду, повернення електронного декларування, посилення незалежності НАБУ, САП та Вищого антикорсуду, прозорі вибори голови АРМА — головні вимоги-рекомендації для України, щоб вона могла швидше пройти шлях кандидатства в члени Європейського союзу, а також успішно здобути фінансування для майбутньої відбудови після перемоги у війні з Росією.

— А ти знаєш, скільки рускім платять за влучання у “швидку”? 500 тис. рублів, — каже мені Льоша, колега зооволонтерської організації “Безпритульний світ”. Ми, волонтери "Зоопатруля", саме їдемо через поле в машині швидкої допомоги, переробленій на евакомобіль для тварин. Через бокове скло проглядається лівий берег Херсонщини, окупований ворожими військами.Ми їдемо в селище Кізомис — годувати й евакуювати тварин.

Зневоднювати український південь і схід російські окупанти почали від самого початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема за кілька днів до 24 лютого 2022 року вони масовано обстріляли залишки вцілілої інфраструктури централізованого постачання води на Донеччині. Цю інфраструктуру “збалансовувала" дніпровська вода, яка текла каналом Дніпро — Донбас. Про знищення системи ми писали тут.

ООН стверджує, що організацію не пустили до місця теракту. А Червоний хрест не виконав зобов’язань з обліку українських оборонців "Азовсталі", які здалися в полон.

Минулого тижня російські медіа зосередилися на українському наступі. Головне завдання – переконати росіян, що Україна зазнає поразки й рух ЗСУ не має успіху. Події кінця тижня змусили пропаганду змінити орієнтир. Ватажок ПВК “Вагнер” здійснив спробу воєнного заколоту, тому зусилля інформаційної обслуги Кремля були спрямовані на залякування заколотників і на об'єднання населення навколо Путіна. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Багатьох українців нині підтримує сподівання на стрімкий розвиток країни після війни. Коли перестануть прилітати ракети, то західна економічна підтримка, поєднана з підприємливістю та працьовитістю українців, дасть змогу відбудувати все краще, ніж було раніше. Проте крім очевидних викликів для відродження, як-от можливість нової війни і продовження обстрілів, неповернення додому значної частини українських біженців і дефіцит робочої сили, непоміченим загалом залишається чи не ключова проблема: слабкість державної служби.

Економіку пониззя Дніпра важко уявити без Каховського водосховища. ТЕКСТИ дослідили, як розвивався регіон до приходу радянської влади, коли Дніпро тік своїм природним річищем.

– Уже півтора року ми працюємо під час війни й розповідаємо про війну. Це небажаний, проте унікальний досвід, яким я маю намір поділитися з вами, – так почала свій виступ Надя Кельм на щорічній конференції “Візуалізуючи знання ” (Visualizing Knowledge), що від 2012 року відбувається у столиці Фінляндії. Від 2017-го її організовує Університет Аалто. Цього року конференція називалася "Візуалізуючи невизначеність" (Visualizing Uncertainty).Нижче публікуємо виступ Наді Кельм.Read in English