Статті

У Києві 11-13 вересня вшосте пройшов щорічний автомобільний ярмарок "Столичне автошоу". Участь взяли ЗАЗ, Mercedes-Benz, Chrysler, Jeep, Dodge, Opel, Chevrolet, Cadillac, Chery, Kia, Dacia, Nissan, Toyota і Lada. Прем'єри авто доповнювалися шоу-програмами, та іншими розважальними заходами - від тест-драйвів до чомусь гала-концерту учасників шоу "Україна має талант".

Іноді здавалося, що нічого й не змінилося. Адже, за великим рахунком, більшість учасників Зборів, присвячених річниці народного Руху, що пройшли в цю суботу в палаці «Україна», залишилися тими ж, якими були двадцять років тому. Якщо без пафосу, це прості романтики, які завжди перебувають у пошуку, ставлячи собі запитання: що я можу зробити для блага своєї батьківщини? Звичайно, поки вони витрачають енергію на ці муки, знаходяться спритні люди, здатні зробити кар'єру при будь-якому режимі і в будь-якому русі. Рух для цих людей такий самий інструмент, як КПРС, тому і в суботній «Україні» таких теж було досить. І вони помітно виділялися на тлі інших учасників - власне, ювілейні збори вели саме такі люди.

В одній зі своїх останніх статей я зробив висновок, що «Україна міцно стала на рейки капіталістичного розвитку». І це дійсно так, від своїх слів я не відмовляюся, проте є одне «але». «Міцно стала на рейки капіталістичного розвитку» не вся Україна, а лише якась її частина. І в цьому нічого дивного, так буває: одна частина суспільства живе в одному вимірі, інша - в іншому, третя - у третьому. Сьогодні поговоримо про ту частину України, яка живе у феодальній реальності. І якщо на великі міста вона не дуже поширюється, то в провінції це видно неозброєним оком. Автор: Антон ЗІКОРА

Як той англійський професор, який після виходу першої збірки Кіплінґа танцював за кафедрою "Нарешті справжня література!", я стою посеред вагону метро з журналом "Сучасність" №5 за 2009 рік і дивлюся на пасажирів зі змішаним почуттям. З одного боку, мені хочеться кричати їм "Читайте Забужко, вона не гірше Донцової!", з іншого, спершу варто почитати все, а не тільки шматки. Однак опубліковані у "Сучасності" уривки вперше за кілька останніх років торкають - і вперше за кілька останніх років від прочитання рідної літератури відчуваєш щось близьке до оргазму катарсису. Автор: Омелян Тарнавський, "Сімейна бібліотека"

З нагоди чергового Форуму видавців у Львові ZaUAorg оголошує КОНКУРС КНИГОЗНАВЦІВ серед книголюбів :)) Умови нашого конкурсу доволі прості, натомість призи - вагомі (і за ціною, і за обсягом сторінок). Отже, треба відповісти на п'ять запитань. Кожен, хто надішле правильні відповіді, бере участь у розіграші красивих і корисних книжок.

Віктора Суворова називають російським істориком, хоча він давно вже живе у Британії - після того, як перебіг на Захід під час служби в резидентурі ГРУ СРСР у Женеві - aле сам він часто називає себе українцем; його справжнє ім'я - Володимир Різун. Він чудово розуміє українську, якою я ставлю йому запитання для інтерв’ю в рамках серіалу Української служби Бі-Бі-Сі про 1939 рік, хоч і відповідає російською. Його дід Василь Андрійович, каже він, - з Дніпропетровщини, батько - Богдан, також українець.

В ці дні, з 8-го по 16 вересня у Мюнхен проходить фестиваль «Дні українського кіно». Ця подія, на жаль, випадає із звичного контексту традиційних Днів кіно, коли кіномани збираються докупи, аби відкрити для себе незнану територію. Ну, уявіть собі «велику» прес-конференцію за участю українських кіно діячів, на якій у вигляді масовки присутні близько десятка «юкрейніан» журналістів і жодного німецького. Відверто кажучи, вчергове (тепер уже у Німеччині) почути від Андрія Халпахчі розповідь про непросте становище вітчизняного кіно – ну, це вже навіть не смішно. АВТОР: Сергій Неретін, Перший національний канал, автор та ведучий програми «Кіно.UA», Мюнхен, з місця подій

«Саме Ви можете стати депутатами обласних, районних, міських чи сільських рад. Якщо Ви готові працювати і справами доводити здатність захищати інтереси людей - чекаю на Вас». Погодьтеся, ця пропозиція Володимира Литвина, яка щодня повторює з рекламного ролика, належить до тих, від яких не можна відмовитися. АВТОР: Антон Зі кора

Радикальна військова реформа в РФ може мати серйозні політичні наслідки – адже переконлива кількість «незгодних» у погонах є значно небезпечнішою для Кремля, ніж об’єднання правозахисників і демократів. Невдоволення армійськими перетвореннями вже добре помітне на військових та ветеранських форумах. Автор: Костянтин ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ

У 2001 році Джонатан Каплан і Аріель Браунштейн помітили цікаву річ у магазині фотоапаратури. Вони звернули увагу на те, що найбільшим попитом користувалися дешеві одноразові моделі. Через вісім років, у розпал кризи, саме дешеві продукти врятують промисловість і економіку, пише Роберт Кеппс у статті для журналу Wired "Досить непогана" революція - це коли дешевого і простого товару цілком вистачає". Підготував: Артем ЧАПАЙ