Статті

«Насамперед треба припинити пусті розмови про громадянське суспільство, демократію, вільний ринок і вступ до Європейського Союзу. Насправді ці гасла лише маскують той факт, що триває демонтаж радянської спадщини. Заради інтеграції у світову економіку руйнується самодостатнє народне господарство, ідеали споживання приходять на зміну суспільству соціальної справедливості, а управлінські системи, що ефективно функціонували, знищуються як пережиток радянської епохи». АВТОР: Сергій Лук'янчук

Цього листопада виповнюється 77 років одній із найбільш гучних акцій націоналістичного підпілля у міжвоєнній Польщі. Українці перетворили невдалий терористичний акт на грандіозну інформаційну перемогу. Ніколи перед тим і після того страта двох осіб не викликала такого резонансу у Галичині, як смерть Василя Біласа та Дмитра Данилишина.Автор: Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ

Новий фільм Павла Лунгіна «Цар» російські засоби масової інформації дружно називають блокбастером. Православний ексцентрик Петро Мамонов в головній ролі. Остання авторська робота радянської кінозірки Олега Янковського та заявка на «сміливе трактування» такої ключової для російської історії постаті, як Іван Грозний, забезпечують цій стрічці жвавий інтерес з боку глядачів. І не менш жваву їх реакцію. Природу російської влади досліджувала: Олександра КИРИЧУК, "Останній кінопоказ"

Протягом наступних двох десятиліть Оксамитова революція надихнула серію наступниць у Сербії, Україні та Грузії. Хоча всі вони дещо поліпшили політичне становище своїх країн, ніде не знайшлося Вацлава Гавела, і ніхто з них не створив стабільних ліберальних демократій. Можливо, найближчою аналогією до падіння комуністичного режиму у європейських країнах може слугувати демократичний рух, який кидає виклик Ісламській Республіці Іран - пише в останньому чисті The New Yorker - Джордж Пекер Німеччина офіційно не відзначає свято 9-го листопада, день, у який двадцять років тому приголомшений натовп східних німців проламав Берлінську стіну. Це тому, що 9 листопада є днем, коли кайзер Вільгельм зрікся престолу за два дні до поразки Німеччини у Першій світовій війні. 9 листопада 1923 Адольф Гітлер намагався повалити Веймарську республіку, вчинивши мюнхенський Пивний путч. У 1938 році, 9 листопада відбулася «Хрустальна ніч» (або «ніч розбитих вітрин»), коли нацисти нападали на євреїв і їх власність по всій Німеччині та Австрії, віщуючи геноцид в майбутньому.

На вулицях Києва з’явилася нова політична реклама кандидатів в президенти - свої біг-борди вивісили Юрій Костенко та Віктор Ющенко. Новими слоганами порадував народ Янукович. Інфа про це на нашому сайті набрала доволі багато відвідувань як для новини - з огляду на таку популярність ми вирішили передрукувати її у розділі "Статті". Схоже, громадянам цікаво, що ж може їм запропонувати Віктор Андрійович - особливо на тлі взаємних звинувачень інших двох претендентів на президентське крісло. Агітацію і пропаганду описував: Юрій ПАЛІЙЧУК

До п’ятого грудня США та Росія мають підписати нову угоду про Стратегічні наступальні озброєння (СНО). Зараз у розпалі консультації, час від часу лунають прогнози, що нової угоди взагалі не буде. Це означатиме, що кожна з двох наддержав залишить на свій розсуд кількість ядерних боєголовок та носіїв, якими володіє. АВТОР: Аманда ЩУР

Президентство Лули дa Сілви у Бразилії - чудовий приклад, як потрібно реформувати країну. За два його терміни з відсталого гіганта Бразилія перетворилася на країну, яка згадується як приклад вражаючих змін. Майже чверть 193-мільйонного населення Бразилії — біднота, що живе у фавелах. Родина Лули — класичний приклад такого «виживання». З його обранням інвестори, бізнесмени та преса були налаштовані скептично. Та новий президент забув про ідеї з якими він переміг: збільшення зарплатні чи несплати зовнішнього боргу. Натомість озброївся прагматизмом - обмежив зарплатні та пенсії, через що отримав порцію жорсткої критики від свої однопартійців. Зміни в Бразилії досліджувала: Ольга ІВАНЧУК

Одного ранку Віталій відчув, що день ще не розпочався, а він уже дуже втомився. "Не хотілося працювати, не хотілося йти на тренування і навіть бачитися з друзями. Наступного дня дуже хотілося спати - усе було, як в тумані. Ще пригадую, що важко було ковтати слину. Горло боліло. В лікарні місць не було, поклали по блату". Лікар сказав: «Вам пощастило. Ми уже отримали «Таміфлю». Ваше життя врятоване». Після препарату у Віталя почалися галюцинації: «Мені уявлялися різні люди, які приходили зі мною попрощатися, а потім… я ніби побачив зі сторони свій похорон". Після всього пережитого не дивно, що наш герой не хоче світити своє ім'я. Історію хвороби вивчала Марта КУЧЕРЯВА, Львів

Cтафілокок, яким тебе заражують у лікарні, або гепатит, про якого навіть немає офіційної статистики – на відміну від свинячого грипу – не є можливістю для публічних людей полякати, попозувати і повитрачати гроші. Незважаючи на істерію, загроза для здоров’я британців мізерна – але ж така новина не допоможе продати чим побільше газет або ліків, і не виправдовуватиме бюджет Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), - пише Симон Дженкінс із газети "Ґардіан". Стаття Дженкінса написана у квітні цього року, коли Британія пережила аналогічну нашій паніку - але цілком годиться на те, щоб провести паралелі з Україною.

Цвинтарна справа ніколи не залишалась поза великою політикою. Царство Анубіса експлуатувалося ще за часів фараонів, а в постіндустріальному суспільстві лише набуло нових візуалізацій. Нещодавні похорони кримінального авторитета Япончика в кращих традиціях циганського шику показали, що навіть в «поняттях» ієрархічне знаходження того чи іншого персонажу визначається якістю його поховання – приблизно, як за Сталіна впливовість членів політбюро визначалась черговістю їх виходу на трибуну. АВТОР: Микола ПОЛІЩУК