Статті

Кажуть, що людині на все життя відведена певна кількість особливо щасливих випадків. Якщо це дійсно так, то я розумію, чому мій дід Никитюк Петро Павлович не виграв авто в лоторею, не знайшов скарб і не став великим начальником, а прожив скромне життя українського колгоспника. Все неймовірне щастя, яке йому було відведене, було використане під час війни.

В час, коли фестиваль історичної реконструкції "Битва націй" уже мали урочисто відкрити, Хотинський замок лише готувався до дійства. Біля свіжозроблених душових за Ясською брамою крутилися хлопці в полотняних сорочках, в самій Ясській брамі реєструвалися учасники, а ще за метрів 10 одна з численних телегруп знімала реконструктора, котрий ледь не дер на грудях тель... перепрошую, сорочку, щоб продемонструвати тонкощі середньовічного кравецтва. В Хотин із фотіком поїхала: Ірина ПУСТИННІКОВА

Після того, як Янукович повернув до Конституційного суду Сюзанну Станік, стало остаточно ясно: регіонали користуються наступним принципом - чим більш одіозна фігура, тим більш жирну посаду їй дають регіонали. Рейтинг уродів високопосадовців уклав: Антон ЗІКОРА

Фраза Яцека Куроня, яку ви бачите у заголовку, стала крилатою за часів боротьби польского суспільного руху "Солідарність". Її сенс - чіткий і недвозначний: для того щоб перемогти систему, потрібно створити їй альтернативу. З нагоди 1 травня цікаво буде згадати, як поляки замість здобувати владу у комуністичній державі почали створювати паралельні структури. Досвід самоорганізації вивчав: Анатолій БОНДАРЕНКО

Наш незмінно нескорений мандрівник Чапай продовжує мандрівку в рамках пригодницько-дослідницької експедиції "Щоденники мотоцикліста: з Мамайотою в пошуках України". І хоч ланцюг на його на 124-кубовому мотоциклі Мамайоті фактично спрацювався і потребує заміни, позаду - Правобережна Україна. Останній етап цієї частини подорожі проходив Поліссям (Київська, Житомирська та Рівненська області). Редакція ZaUA.org нагадує, що попередній дайджест - про мандрівку Шевченківським краєм - можна прочитати тут.

Мій дідо – Сидорчук Василь Іванович (1926-1989) – народився та прожив життя у селі Клекотів Бродівського району Львівської області. Сьогодні тут проходить межа Львівської та Рівненської областей, а за якийсь десяток кілометрів і Волинської. До Першої Світової війни тут знаходився кордон Австрії та Росії. Ще сьогодні на цій місцевості серед довколишніх сіл можна вивчати етнографічні відмінності між Галичиною та Волиню.Діда згадував: Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ, журналіст (Тернопіль)

Нещодавно бачив дослідження психологів - мовляв, до влади прийшли люди розсудливі, прагматики, а опозицію їм тепер складають люди емоційного образу думки, романтики. Не будучи психологом, звертав увагу на характер критики договору "Газ-Флот". У цій критиці, справді, багато емоцій і невірних тверджень, самозалякувань і образних порівнянь. З іншого боку - як людина раціональна - я впевнений, що саме з розсудливого, раціонального боку угоди не витримують критики. Рахував: Володимир РАППОПОРТ, бізнес-консультант

Росія у дилогії «Утомленные солнцем» – це не просто Расєя, де панує граничний ірраціоналізм, як у Тютчева, а Расєя в прямому сенсі божевільна. Пережити сталінський режим і не з’їхати з глузду, либонь, неможливо. Тим, у кого вже «криша поїхала», замість антидепресантів та заспокійливих призначена куля в лоба, бо в Расєє табори замість психлікарень і лікарні як табори – за версією режисера та актора Нікити Міхалкова. Кіно дивився: Дмитро РИБАКОВ

Новий уряд України був затверджений 11 березня 2010 року - декларувалося, що в ньому зібралися фахівці, здатні виправити економіку України. Ці фахівці, знаходячись 2 роки в опозиції, виробили ясну і чітку програму дій, яку тепер готові реалізовувати. Давайте подивимось, що насправді вийшло з цих обіцянок. Рахував: Володимир РАППОПОРТ

Звісно, як і в більшості читачів, у мене є дід-ветеран, який пройшов з Робітничо-Селянською Червоною армією від Сталінграда до Відня (про нього я ще колись розповім). Так само в більшості з вас, напевно, теж був дід, котрий переховався від мобілізації. Не дивина й те, що частина моїх двоюрідних дідів були поліцаями. Але маю я в історії родини і справжній ексклюзив. Мій прадід був бургомістром Харкова під час німецької окупації. Саме тим бургомістром Олексієм Крамаренком, наказ якого про заборону російської мови в державних установах міста цитують час від часу проросійські видання. Прадіда згадував: Олег КОЦАРЕВ, поет, прозаїк, журналіст, аспірант (Харків)