Статті

Один із найзагадковіших персонажів української літератури ХХ століття – В. Домонтович – про непересічних митців і філософів минулого. Пантелеймон Куліш був практично публічним коханцем таких жінок, як письменниця Марко Вовчок або дружина поета Леоніда Глібова Параска. При цьому він користувався лояльністю їхніх чоловіків, а Глібову навіть дякував за цю лояльність у листах. Читав: Олег Коцарев

На перший погляд, як і на другий чи третій, усе досить просто: в країні, де є свобода слова, будь-хто зможе захистити свою репутацію. Там же, де свободи слова та преси немає - немає і шансів спростувати наклеп. Закон про кримінальну відповідальність за наклеп відхилено. Але його ініціатори не збираються відмовлятися від своєї ідеї, потерпівши фіаско вони взялися за пропаганду. Зокрема, днями у Фейсбуці була створена група, члени якої, під прикриттям боротьби із замовними матеріалами проштовхують ідею кримінального переслідування журналістів. Автор: Сергій Гузь, журналіст, виконавчий секретар Незалежної медіа профспілки України

Якось, повертаючись додому, в Донецьк, із зимової вакації у Карпатах, їхав у купе потяга «Івано-Франківськ – Дніпропетровськ» з трьома хлопцями з Франківщини, що прямували на схід за місцем навчання або роботи. Спілкувались поміж собою українською мовою, однак – лише між собою: коли повз гурт пробігала молода провідниця, один з них (студент) звернувся до неї російською: «Извините, а когда вы откроете туалет, чтобы можно было вымыть руки?» Несподіваний перехід на російську мову був для нього – як, правдоподібно, й усіх оточуючих – настільки природним і звичним, що ніхто не звернув на нього уваги. За мовною практикою спостерігав: дончанин Сергій Стуканов

Уже не секрет, що найбільші компанії-монополісти в Україні належать російським бізнес-структурам. Управління такими компаніями здійснюється на азіатський манер: централізація влади в руках ставленика власника і терор підлеглих як метод управління. Відтак, - новий керівник – новий звичай, нові фаворити, інтриги і боротьба. Щодо західних компаній в Україні, - так звана «західна корпоративна культура» як запорука етичного ведення бізнесу і ставлення до персоналу є лише міфом за виключенням «офіційної зарплатні», без конвертів. Корпоративну корупцію досліджував: Павло Контрактович

Публікуємо конспект лекції Анатолія Бондаренка, в якій йдеться про особливості нашої зорової системи, про те які методи візуалізації даних у різних випадках працюють, а які - не дуже. Нагадаємо, що з 27 по 30 вересня 2012 року Texty.org.ua разом із МГО "Інтерньюз-Україна" читали лекції у Школі інфографіки - навчальних курсах для молодих журналістів.

У місті Бендери, котре зараз знаходиться на території не визнаної Придністровсько-молдавської республіки, скінчилися дні гетьмана Івана Мазепи й писалася перша українська Конституція. Але місцеві українці про це про це воліють забути і живуть російськими міфами. До бендерівців їздив: Ігор Кручик

Легальний власник землі – бідний пенсіонер. Тому місцеві бюджети не мають єдиного можливого джерела доходу. Банки не кредитують село, бо закласти землю під кредит не можна. Новий закон залишає територіальну громаду без головного джерела доходів, віддаючи їх державі. А громада буде і далі отримувати кошти із столиці, якщо домовиться, і під пильним контролем витрачати. Автор: Владимир, учасник спільноти ТЕКСТІВ

З 27 по 30 вересня 2012 року Texty.org.ua разом із МГО "Інтерньюз-Україна" читали лекції у Школі інфографіки - навчальних курсах для молодих журналістів. Публікуємо конспект лекції дизайнера Наді Кельм, в якій йдеться про основи графічного дизайну та їх застосування в журналістиці й інфографіці.  

Давай, у чергу! Яка тягнеться на кілометр від Національного художнього музею. Виставка «Нормандія у живописі» триває місяць і кожні вихідні до входу черга. Виставка картин такого рівня у Києві– рідкість. Хоча столицях, де подібні вернісажі відбуваються часто, черги на них звичне явище. Для Києва це вперше: чекати пару годин аби побачити шедевр. Звичніше явище довжелезні черги до різних церковних артефактів. За чергою спостерігала: Вікторія Хоменко

«Закон про наклеп» буде ухвалено, якщо не перед виборами, то після нового року. В очах можновладця стаття в кримінальному кодексі – чи не ідеальний інструмент, щоб «плебеї» не бовкали про його дорогоцінну персону зайвого. Однак задіяти його на повну силу у якості нагайки для свободи слова можна тільки за умов тоталітарного режиму. Застосування кримінальної відповідальності за наклеп на наших теренах перетвориться на фарс. Буде весело, але й будуть жертви. Наклепував Павло Шульц.