Статті

Копанки та нелегальні вугільні кар'єри, існуючі в Україні вже не одне десятиліття, виникли як стихійний народний бізнес, але з часом оформилися в самостійну галузь економіки. Сьогодні в них видобуваються мільйони тонн чорного золота. І якщо на початковому етапі розвитку нелегальної вугільної галузі весь видобуток йшов під чорним прапором, то з часом подібні фокуси стали неможливі. Автор: Казанський Денис

Бурхливі дискусії викликала експертна доповідь російського «Сбєрбанку», яку банк оприлюднив на початку вересня. Найбільше емоцій викликало, «хто писав темник», та «хто якому ЗМІ платив з розміщення». Жодних заходів по збільшенню мотивації населення до праці та бізнесу. Від утисків держави вже стогнуть навіть депутати ПР. Саме це й мало б бути предметом гарячих дискусій у суспільстві. Автор: Владимир, учасник спільноти ТЕКСТІВ

Угода про Асоціацію – це понад 900 сторінок. Більшість із них присвячені торгівлі. Проте інші передбачають докорінні зміни в Україні: спрощення життя бізнесу, посилення захисту прав споживачів, більш чіткий контроль за використанням державних коштів і налагодження дійсно незалежної судової системи. В Угоді підкреслено, що сторони поділяють спільні цінності: верховенство права, повагу до демократії, прав людини і її основних свобод, зокрема прав національних та інших меншин, а також принципів вільної ринкової економіки. В разі проблем із «цінностями» ЄС може припинити виконання Угоди. Спільний проект TEXTY.org.ua та Центр.ЮЕЙ

ЇЇ презентували і на Львівському форумі видавців, є вона і в програмі Гоголь-фесту. Книга - це власні рефлексії автора на тему пам'яті. Проект зароджувався як текст, до якого зробили сайт, а потім вийшла книга. В Неті текст сплітається в з роботами десяти художників, київським музичним колективом OY Sound System та читачами-глядачами. У його основі - книга Олександра Михеда «АмнезіЯ», що складається зі 106 розділів і має фрагментарну структуру. Це запозичена ідея «Хозарського словника» Павича чи невдала інтерпретація «борхівських енциклопедій»? Книго-сайтом блукала: Вікторія Хоменко

«Головним редактором щоденної газети чи журналу може бути правочинна особа, що має польське громадянство та не позбавлена публічних прав». Тобто, польське законодавство чорним по білому забороняє негромадянам Польщі очолювати ЗМІ. Про це йдеться в законі котрий називається «Prawo prasowe», назву можна перекласти як Закон «Про пресу». В Україні теж би було доречно запровадити таку норму. Адже «головред із Росії» стає все частішою реальністю в українських ЗМІ. Це при тому, що в самій Росії журналістика набагато менш гостра ніж в Україні. Текст: Роман Кабачій

Демократія приносить добробут коли люди терпимимі до інакшості, відкидають насилля і схильні до компромісів. Також необхідна свобода, верховенство права і влада, яка постійно свариться між собою. Лекцію в Могилянці читав професор Стенфорду Ларрі Даймонд Конспект: Сергій Клімович

Завдяки своїм ландшафтам Київ може стати дуже зручним і стильним, зіркою серед міст Європи. Та поки що наша столиця, за словами футболіста з Конго, який грає в «Динамо», більше нагадує Кіншасу ніж міста Європи. Аби започаткувати дискусію, яким буде Київ ми публікуємо проект перебудови набережної Дніпра. Автор: Себастьян Хордана, Джерело: ArchDaily, Скорочений переклад: Артем Чапай

Час — це не просто гроші. Час — це постійний виклик. Через те, що він плине дедалі швидше, будь-яке зволікання, будь-яке відкладання, будь-яке відтермінування завдає нам шкоди і погіршує нашу ситуацію. Всі ми стали нетерплячі. Ви, напевне, так само, як і я. Коли ми вмикаємо комп'ютер, чи laptop, чи ipod, і він завантажується понад 60 секунд, ми просто лютуємо, нам хочеться вижбурнути цю застарілу штуку, бо вона така повільна. 9 вересня, у Львівському Університеті відкриту лекцію про сутність часу читав всесвітньо відомий соціолог Зиґмунт Бауман. Джерело: Збруч До друку адаптували Ірина Касьяненко та Євген Ланюк

Розпочинається ювілейний двадцятий львівський Форум видавців, а в його рамках – Львівський міжнародний літературний фестиваль. Традиційно «Тексти» відібрали найцікавіші події, адже у величезній програмі Форуму так само традиційно легко можна заблукати. Рекомендує: Олег Коцарєв

Те, що відбувається в Сирії, виглядає як останні передсмертні подихи епохи військових диктаторів. Старий спосіб керувати світом відчайдушно чіпляється за владу, але Захід загалом має відчуття, що архаїчне та жорстоке правління Асада у той чи інший спосіб зрештою повалиться, і сирійці увійдуть у еру демократії. Це може статися, а може й не статися, але екстраординарне тут те, що через це вже проходили. Між 1947 та 1949 роками дивна група, що складалася з ідеалістів та жорстких реалістів у американському уряді, здійснила інтервенцію до Сирії. Метою було звільнення сирійського народу від корумпованої автократичної еліти – і хай квітне справжня демократія. Вони зробили це, бо були певні, що «сирійський народ демократичний за своєю природою», і що все, що потрібно – це позбавитися еліт, після чого обов’язково постане новий світ «миру та прогресу».