Статті

Переважна більшість статей – нашого власного виробництва. Щоправда, є трохи перекладів
Статті

Сім книг про Майдан і Війну. Ще не осмислення, але ретельна фіксація реальності

Ми вибрали сім найкращих творів про події останніх двох років. Письменники не осмислюють, інтерпретують чи обігрують події, скоріше збирають факти. Звідси – тяжіння до документалізму, що виводить окремі книжки на межу документальної прози. Звідси - регулярне потопання в деталях. Хочеться вірити, що нинішні книжки про війну і Майдан готують ґрунт для подальших проривів і відкриттів. Огляд Олега Коцарева
Статті

Частка російського імпорту в Україну скоротилася на 10% (ІНФОГРАФІКА)

Частка російського імпорту у загальному обсязі імпорту до України змінилась, найбільше завдяки скороченню купівлі газу. Традиційно високою лишається частка російського імпорту у сфері енергетики та металургії. Споживчі ж товари - продукти харчування та товари легкої промисловості, які і стали предметом бойкоту, не складали і не складають значної частини у російському імпорті. Збір та візуалізація даних: Володимир Голомб
Статті

Реформи: за рік забезпечення Армії неймовірно змінилося

«Небо і земля» - таке порівняння часто можна почути від українських військовослужбовців, до яких вертаєшся з пропозицією порівняти рівень матеріального забезпечення Збройних сил у 2014 році й тепер. Даються взнаки реформування ЗСУ, багатомільярдні асигнування з державного бюджету на підтримку армії, активна робота волонтерів, зокрема і на керівних посадах у Міністерстві оборони, допомога західних союзників. Автор: Дмитро Лиховій, журналіст, колишній мобілізований
Статті

Лауреат Нобеля Алєксієвич пише про людей у нелюдських умовах великих подвигів Росії. Але мимоволі працює на імперію

Книжки нобелівського лауреата Світлани Алексієвич читаються легко і швидко, бо справді дуже добре написані, але почуття від них залишається депресивне. Бо пише вона про тяжкі і моторошні речі; а найстрашніше, що всі ці жахи - правда, бо тексти не художні, а документальні. Адже авторка українсько-білоруського походження, живе у Білорусі і пише російською про радянське життя. При цьому вона сприймає "русскоє" як "наше", але не любить путінський режим і з хірургічною точністю деконструює радянсько-російський мілітаризм. Автор Євген Лакінський
Статті

Як виховувати орків: досвід радянської педагогіки. Агресія і прагнення диктатури закладається із дитячого садочка

"Чому росіяни так себе поводять? - спитав мене кубинський таксист у Варадеро. - Приїжджають на Кубу, щоб відпочити, а натомість напиваються, починають битися і все ламати. А коли кубинські охоронці намагаються їх заспокоїти - б'ються ще й з охоронцями. Їх за це депортують з Куби без права повернення та ще й стягають немалі гроші за збитки. Навіщо вони це роблять? Розумію, що ти не росіянин, а українець, але може ти знаєш?" Я знаю, бо ходив у радянську школу. Автор: Євген Лакінський
Статті

Право на місто. Киянам катастрофічно не вистачає місць для прогулянок

Тротуари загромаджуються автомобілями, шумні вулиці перестають бути зонами комфорту та стають придатними лише для швидкого пересування. Однак міська людина не втрачає жаги до спокійних прогулянок, зустрічей під відкритим небом та активного відпочинку. Саме тому широкі тротуари, обладнані лавками парки, відкриті спортивні майданчики, освітлені вулиці є нагальною умовою розвитку міст, а достойна інфраструктура публічних просторів – мірою якості нашого життя. А отже, однією з головних викликів для урбаністів сьогодні є повернення людині її втраченого статусу в місті. Автор: Олександр Телюк
Статті

Боротьба з корупцією в Україні шкідлива. Спочатку треба створити прості і зрозумілі правила

Давайте на митниці за законом розмитнювати? Давайте! Імпорт зупинився. Немає ані телефонів, ані меблів. Давайте маршрутки будуть за правилами призначатись? Давайте! Немає маршруток, немає чим їхати. Час проходить, увага громадськості переключається на інший об’єкт, все повертається. І імпорт, і маршрутки, і корупція. Кількість регулюючих органів завелика, навіщо вони працюють, невідомо, кількість погоджень та дозволів зашкалює, кому вони потрібні - також ніхто не знає. Законодавство заплутане. І в цих умовах ви хочете, щоб не було корупції? Автор: Володимир Рапопорт
Статті

«У нас свої закони»: побори, черги, хамство. Вагітність в українській поліклініці. Як стати на облік (ЧАСТИНА 1)

«Наташа, хочеш на двійню подивитися» — раптом запитує моя лікарка в іншої медпрацівниці, яка щойно зайшла в кабінет. Колега з ентузіазмом починає роздивлятися екран, на якому видніються два маленьких клубочка розміром з оливку. В мене просто немає слів. Відчуття таке, що я виступаю в цирку або є екземпляром на виставці. Емоції в сторону. Ще 150 грн даю лікарю за УЗД. Продовжуємо розмову. На білому папірчику з’являється перелік ліків, які я маю приймати і бланк відомої приватної лабораторії, у якій треба здати дев’ять різних аналізів. Медичні послуги перевіряла: Любов Величко
Статті

Між прогресом і міліцією. Як харківські ІТ-компанії відбилися від мєнтовського бєзпрєдєла

Публічність, швидка самоорганізація, підтримка міністра економіки та кількох народних депутатів завадила планам міліції забрати компютери в ІТ-компаніях та провести нові обшуки. У Харкові існує потужний ІТ-кластер, адже у місті кілька вузів навчає програмістів, що спричинило появу багатьох ІТ-компаній. Також Харків славиться мєнтовським безпрєдєлом. Наприкінці вересня міліція прийшла з обшуками у дві харківські компанії. Автор: Дар’я Воропаєва, Харків
Статті

Украдений Дніпро: Як киян позбавили доступу до річки (ІНТЕРАКТИВНА ІНФОГРАФІКА)

У межах Києва лише 15% берегів Дніпра облаштовані так, що містяни можуть гуляти вздовж або купатися в річці. Все інше — чагарники, паркани, дороги, промзони. Це попри те, що обмежувати доступ до водних об’єктів заборонено законом. Дослідження "ТЕКСТІВ" встановило, що 30% берегу Дніпра у Києві повністю закрито для містян. Це промзони, порти та причали, яхт-клуби, ресторани та обнесені парканом території. Ще 55% берегу це так звані псевдонабережні - тротуари без зелених насаджень, доступні для прогулянок, але відрізані від міста автошляхами, або ж захаращені чагарниками території.

Підтримайте нас