Статті
«Розвивалки» у Канаді: плавання, хокей, скаути. Ще можна вивчати магію у школі
На 250 тисяч мешканців міста Гатіно, Канада - 4 великі муніципальні басейни і ще пару менших за розміром. У всіх них є години "вільного купання" - приходь і плавай скільки завгодно. Якщо мешканець міста (і маєш відповідну картку) - то безкоштовно, а якщо без картки - то кілька доларів. Як мінімум у 3-х місцях - крім великого басейна є ще й маленький, для дітей від кількох місяців до 7 років. Звісно ж, діти там купаються з батьками. Бігають, повзають, намагаються плавати.
Розповідає: Євген Лакіський, Гатіно, Квебек, Канада.
Жодних реформ в економіці. Бачимо по структурі експорту з областей (Інфографіка)
Розподіл експорту України між областями вкотре малює допотопний стан української економіки, на цьому полотні ми не бачимо реформ. Лише родову нашу хворобу: високу залежність від руди, металу та харчів, що мають невелику додану вартість. Є невеликий ріст на Франківщині, де міжнародні інвестори відкрили трохи нових заводів.
Текст: Володимир Рапопорт
В очікування літературних битв. Нам потрібно швидше і якісніше, ніж росіяни, написати про війну
Переважно українські книжки про нинішню війну слабкуваті. Їх автори не дотягують до того, щоб опублікуватися в The New Yorker. Тим часом Росія починає продукувати сотні літературних текстів про війну на Донбасі. І хоча на брехні не напишеш дійсно гарної літератури, українським письменникам варто працювати швидше і якісніше. Текст російською.
Автор: Іван Ампилогов, журналіст, ветеран
Програна блокада. Україна отримує купу проблем, Росія - широке поле для подальшої гри
Блокада вугілля схожа на добре розіграну виставу. Якісь дивні люди спочатку не пускають вугілля з окупованих територій в Україну, а потім гібридні керівники «Л/ДНР» оголошують, що у відповідь на блокаду Україною (!) перебирають під контроль підприємства, корі працювали там «під українською юрисдикцією». Новиною стало і саме існування нашої юрисдикції там. Україна думала, що "переграє" Кремль, та це, схоже, була пастка.
Автор: Орест Зог
Використання смартфонів на уроках зменшує успішність, як з цим боротися - більшість шкіл не знає
«На уроках хлопці жують чіпси і грають у мережеві ігри в телефонах, вчителя ніхто не слухає», - описує атмосферу на уроках в одному з київських ліцеїв учениця 5-го класу.
Перед нами піраміда, непорушна вершина якої - смартфон. Під нею метушаться батьки, вчителі і діти. Вершина стає центром дитячої уваги й інструментом контролю для батьків. Невідомо тільки, що робити вчителям у цій системі координат? Не вдавати ж, що вершини немає?
Стратегії гібридної війни. Чи не проголосять патріоти нову Переяславську Раду, щоб порятувати Україну від бариги з Банкової?
Не поспішай стріляти в того, з ким ще вчора стояв на Майдані, а сьогодні - побачив у ньому ворога. Дивну річ сказав Герберт Макмастер. Той самий, що прийшов у команду Трампа після Флінна: «Росія анексувала Крим, вторглася в Україну (і все це - з нульовими втратами для себе)».
Євген Якунов, Укрінформ
Традиційна «органічна» їжа, як і промислове аграрне виробництво, уб'є нас усіх. Вихід: поєднати сади і поля
Промислова модель сільського господарства зараз годує планету. Але доведе її до голоду через століття. Аби цього уникнути, слід вирощувати їжу інакше.
Автор: Кріс Ньюман, фермер з Вірджинії. Переклад, оригінал статті тут.
“Гіркі жнива”: від фільму підступає клубок до горла
Фільм «вистрілив». Коли розсипається зерно, і дітей штурхають від нього, аби вони не взяли жодного зернятка. А в цей час його клюють ворони. Для мене “пострілом” було побачити сцени масових захоронень, але так делікатно, ніби бічним зором. Поруч - гарний ліс на тлі ніби “темніючої” України. І для мене було пострілом перетворення лірика-митця, простого селянина на воїна. Хіба в наші часи після російської агресії ми бачили не те саме? Якщо на фільмі “Моя бабуся Фанні Каплан” в залі було семеро людей, то тут - повна зала.
Автор: Лана Самохвалова, Київ
Нові герої Донбасу: Леонід Краснопольский - дизайнер, волонтер
1 березня 2014 року ми з товаришем після шабата йшли по Артема й пили каву. Після молитви в синагозі. Ми завжди в тому ж місці - кафе Traveler's навпроти драматичного театру, самий центр. Там кава була на 10 гривень дорожча, ніж скрізь, і тому там завжди були вільні місця. І коли ми туди прийшли - все було зайнято. А він працював у різних структурах і дуже помічав усякі моменти. Каже, подивися, люди інші. Люди взагалі інші.
Публікуємо текстовий варіант частини телепередач «Нові герої Донбасу», який розповідає про мешканців Донеччини і Луганщини, котрі ризикували життям, зупиняючи російську гібридну армію. Більше історій тут