Статті

Абсолютно бідних людей, які жили б на один долар на день, у нас немає. До того ж, наші люди люблять применшувати свої доходи й прибільшувати витрати. Багато хто має доходи поза основною роботою, але не вважає їх "повноцінними" грішми. Нещодавно Центр близькосхідних досліджень детально вивчив «культуру бідності» у двох райцентрах Херсонської області. Результати виявилися дуже цікавими. Дослідження – це спроба дати відповіді на глобальні питання: хто ми є, що з нами відбувається, чому ми саме там, де ми є. «Тексти» тезово сформулювали основні пункти цього дослідження. Про бідність читав і слухав: Андрій Гарасим

Якщо сказати про «Дивних людей» однією фразою, то давно я не сміявся так довго і щиро. Книжка просто нашпигована гумором. І гумор цей тонкий і глибокий. Ні, примітивні жарти теж є, але вкрай мало. А здебільшого —добра іронія. Україна, описана Чапаєм, неймовірно гарна, попри всі економічні та соціальні проблеми. Люди, що живуть в Україні, назагал добрі, хоч і мають тисячі недоліків. Євген Лакінський, автор книги «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді» https://facebook.com/MiyKvebek/

Змінюється багато. На ПіС чекають чотири важких роки, а зміни можуть вплинути на польсько-українські відносини. Хоча на перший погляд може видатися, що недільні вибори в Польщі нічого не змінили. При владі залишається партія «Право і справедливість» («ПіС»), яка має більшість. Прем’єр-міністром і далі буде Матуєш Моравецький, який успішно привів партію до перемоги з кращим результатом, ніж чотири роки тому. Автор: Мацей Пьотровський, Інститут свободи, Варшава

На протест 14 жовтня прийшло багато різних людей, але непропорційну частку уваги ЗМІ перетягнули на себе фаєри, димові шашки, люди в однаковому одязі, чітко сформована коробочка серед стихії демонстрантів — усе те, з чим прийшов «азовський рух». Політикам — від Порошенка й Парубія до Яценюка і депутатів Голосу, від В’ятровича до Супрун варто активно брати участь у походах, мітингах, маршах та інших подіях із гаслом «Ні капітуляції» — та організовувати власні. Коли починалася Революція Гідності, було два Майдани: один організований політиками, інший — активістами. Потім вони об’єдналися. Цього разу можна зробити так само. Редакційна стаття

Чи варто вести війну далі? Чи повинні і далі гинути українські солдати у боротьбі за свою землю? Чому мирне населення повинне страждати? Чи передбачається якась компенсація за життя на лінії вогню без елементарних благ, які мають інші українці в постійній небезпеці? Відповіді на ці питання постійно турбують жителів прифронтових територій. Вони чекають відповідей на них від президента, парламенту та уряду — але поки що так і не дочекалися. Порошенко не пояснював, а Зеленський, схоже, і сам не має відповідей. Текст: Любов Величко

Впродовж двох тижнів дезінформатори концентрували увагу навколо формули Штайнмаєра. Протести проти капітуляції подавалися як черговий “третій майдан”, що його збирають "неонацисти" на чолі з Білецьким. Паралельно говорять про обвал позицій України на міжнародній арені, який тягне за собою втрату спонсорів для цього майдану, а отже, його неможливість. Дезінформатори пишуть, що Зеленський втрачає владу, а в його партії криза. Вони також твердять, що представники попередньої влади під загрозою, бо Зеленський контролює суди, і справа Пашинського — це тільки початок "хвилі посадок". Період: 30 вересня — 13 жовтня 2019

Спроба втілити в життя небезпечні для України Мінські протоколи – не нова. До цього обережно і з купою запобіжників підходив Петро Порошенко. За таких спроб влада загалом та Президент зокрема перебували під ураганом критики: їх звинувачували у зраді та здачі національних інтересів на користь Росії. І що дивно – частина політиків тоді здіймала неймовірний галас, а зараз, коли країна на усіх парах іде до втілення «формули Штайнмаєра» без жодних запобіжників, мовчать, як риби. Автор: Володимир Пастушенко

Автор "Подорожі в пошуках України" та The Ukraine, книжок, які почались у нас на ТЕКСТах старовинним (для нинішніх реалій) методом sms-репортажу, тепер узявся досліджувати Україну "повільними мандрами", пішки. Цього разву він проблукав понад тридцять кілометрів тими самими кононівськими полями, яким присвятив знамениту новелу Михайло Коцюбинський.Intermezzo через сотню років влаштував: Артем Чапай

84% українців підтримують популістську політику, а 59% вважають фантастичні обіцянки реалістичними – про це свідчить опитування, проведене на замовлення Центру економічної стратегії міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS. Хто ж ці люди, які вірять у чудеса? Центр економічної стратегії провів дослідження та подивився, хто з українців найбільш схильний підтримувати популістів. Автор: Дарія Михайлишина, економіст, Центр економічної стратегії

Зеленський: "Я за крісло не тримаюсь. Поміняємося місцями?" Журналістка (радісно): "Запросто!" Зеленський дивиться на журналістку. Журналістка дивиться на Зеленського. Обоє напружено мовчать. Журналістка (неохоче): "Але ж наче законодавство не дозволяє..." Зеленський (полегшено зітхає). Автор: Андрій Гарасим