Статті

Емоційно розписують плани конституційних «хунтят»Дискредитують державу через законодавчий «спам»Звинувачували Україну в будівництві концтаборівНамагалися похоронити живого мера ХарковаДивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізаціїПеріод: 9–15 листопада 2020 року.

Топ-10 помилок західних партнерів щодо України у 2014–2019 роках.

Ще весною цього року уряд створив мобільні бригади медиків для діагностики хворих на ковід. Про роботу однієї такої бригади ми поговорили з її працівницею, медсестрою місцевої районної лікарні Іриною Токовою. Вона живе і працює у місті Подільськ на Одещині, що у квітні 2020-го стало відоме через тамтешній спалах COVID-19.

Населення більшості країн не обмежує своє пересування без жорстких локдаунів. Для України, як і для інших країн Європи, найсильніше падіння мобільності припадає на квітень-травень поточного року.

60-річний луганчанин, ветеринарний лікар Олександр Грищенко живе в Києві. Пів року він просидів «на підвалі» — у тюрмі так званої ЛНР. Вирвавшись звідти, чоловік чимшвидше виїхав до Києва. Свою історію ув’язнення Олександр розповідає дуже докладно. Іноді у нього на очах виступають сльози. Він був за п’ять хвилин до смерті.

Щоб «легалізувати» свою недотестовану вакцину, російська пропаганда нав'язує думку, що її вже замовляють у різних країнах, зокрема у високотехнологічному Ізраїлі.Аналітики дезінфомоніторингу ТЕКСТІВ простежили, що російські дезінформатори ось уже кілька місяців в унісон кричать: Росія хоче по-братньому поділитися з українцями вакциною проти коронавірусу, але клятий «госдеп» забороняє рятувати «братній народ».

Старі мама чи тато померли в лікарні, до них так ніхто і не підійшов, пакет із купленими ліками залишився нерозкритим... Подібні розпачливі розповіді можна прочитати у фейсбуці дедалі частіше. До цього йшло давно, але ні люди, ні влада не вірили. Час вірусу швидший за людський час, і жодна країна у світі не може постійно збільшувати кількість місць у лікарнях із киснем і кількість медиків для їх обслуговування. Це неможливо у принципі. Вірусу не потрібні гроші, закупівлі кисню, і він не працює позмінно.

Уявлення багатьох українських патріотів про поразку Росії максималістські, що ілюструються картинками чи то НАТОвських танків у Москві, чи то штурму Кремля розлюченим натовпом. Це заважає їм помітити наразі не надто яскраві симптоми відступу росіян. Та ведмідь, хоч і хворий, але ще сильний.

Це фільм про землю, випалену війною, отруєну воду, непридатну навіть для того, щоб заливати її у радіатор армійського КрАЗу, порожні квартири, в які не повернуться люди. Це ще й стрічка про внутрішню пустку – посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який переживає чимала кількість ветеранів. Режисер Валентин Васянович знайшов для неї свою специфічну мову.

Саме прибув ліфт, його двері відчиняються, і дві медпрацівниці вивозять до виходу каталку з великим чорним мішком. Розумію, що це тіло померлої людини – мабуть, передають рідним. Медсестра підтверджує: “Так, люди, на жаль, помирають. Це була жінка”.