Статті

ТЕКСТИ здійснили спробу відновити послідовність подій у Маріуполі й зібрали дані з різних джерел: зведень Генерального штабу ЗСУ, щоденних звітів Інституту вивчення війни, порталу Military Land, а також зі звітів австрійського аналітика Тома Купера, звернень представників полку "Азов" та відкритих джерел.

Російські дезінформатори й далі присвячують війні та її наслідкам для Росії кожну третю новину. А ми аналізуємо новини російських сайтів та оглядаємо, що ворог розповідає власному населенню про напад на Україну. Для цього проаналізували понад 33 тисячі новин з російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу. 

— Хтось із наших там залишився?— Ні, нікого...І після паузи:— Бийте по нашому селу. Рівняйте його повністю!

Публікуємо фрагмент майбутньої книжки Френсіса Фукуями, адаптований для публікації в часописі Foreign Affairs.Френсіс Фукуяма ― старший науковий працівник Інституту міжнародних відносин Стенфордського університету, автор нового дослідження "Лібералізм і його суперечності" (Francis Fukuyama, Liberalism and Its Discontents, Farrar, Straus and Giroux, 2022), що має вийти друком окремою книжкою цього року. Переклад: Наталка Кошманенко

Розв'язувати проблему треба вже на міждержавному рівні

Санкції задовго до війни в Україні стали одним з основних методів, якими Сполучені Штати утверджували свою першість у світі. Тільки за останні 20 років Вашингтон використовував санкції, націлюючи їх на фінанси терористичних мереж або наркодилерів, і вживав ще більш далекосяжних заходів, щоб заморозити економіку окремих країн. Фактично, це інструмент зовнішньополітичної боротьби. Видання Vox зробило детальний розбір того, чому Байден і його оточення так сильно повірили в цю економічну зброю і як вони могли прогледіти потенційні проблеми. "Тексти" наводять його скорочений переклад.

Обласна влада не дала завчасно створити тероборону, а коли почалося вторгнення, військкомат не видав усім охочим зброю. Селище Макарів у битві за Київ стало важливою точкою, адже саме тут росіяни намагалися перерізати Житомирську трасу, яка з'єднує Київ із заходом країни. У селищі впродовж місяця точилися бої.

9 травня завжди мало два виміри. Перший — тихий, справді зі сльозами на очах. Хто пам'ятає покоління, яке воювало, той знає, як дідусі й бабусі збиралися, щоб пом'янути загиблих. Вони були небагатослівними, а на піонерські запитання, які ми, навчені пропагандою, намагалися їм озвучувати, тільки відповідали: “Та було всякого”. Другий — галасливий, з гучними ветеранами-комуністами, які полюбляли публічні виступи. Здебільшого це були колишні НКВДисти, як з'ясувалося згодом. У Союзі ставлення до 9-го травня теж було різним.

Українські бізнеси, які зазнали втрат або які було знищено, намагаються реанімувати свої виробництва. Історії трьох справ — з Ірпеня, Бучі, Бородянки на Київщині та з Рубіжного на Луганщині, які пристосовуються до воєнного стану й роблять усе можливе, щоб вижити.

Квітневий ранок, похмуро й прохолодно. Мерзнуть руки — мабуть, більше від емоцій. Готуюся побачити наяву те, що було на екранах телевізорів, на відео та фото в інтернеті. Те, що чулося як недавня артилерійська канонада за десятки кілометрів.Заїзд в Ірпінь новою трасою — тією, що від Академмістечка в Києві до самого повороту на Ірпінь, має такий самий вигляд, як і до війни. Навіть перший блокпост не вражає, бо в лютому 2014 року на цьому самому місці вже був блокпост і спалена вантажівка — пляма від неї досі залишалася на асфальті. Місцеві активісти з Ірпеня тоді відчайдушно закривали в'їзд в Ірпінь від силовиків, які могли завадити перемозі Євромайдану.