Самовпевнений і зухвалий бацька під час своїх візитів до Москви радикально видозмінюється. Там він – жалюгідний губернатор «Западного края» (так за царату називали Білорусь), який не те що не підвищує голос, а мнеться, як двієчник у кабінеті директора –і наївно розраховує, що привезені ним кілька мішків бульби бодай якось розважать кремлівського тирана. Ми не чули розмови Зеленського з очільником Росії, але навіть в інтерпретації самого українського президента, він у діалозі з лідером РФ тримається більш ніж скромно – і просить «вплинути на ту сторону». Автор: Костянтин Воздвиженський

Поодинокі кепкування з Зеленського в турецьких ЗМІ — радше сміх крізь сльози. На щастя, завдяки Меджлісові кримських татар, зустріч президентів пройшла доволі вдало для України. Для турецьких консерваторів президент-комік — підтвердження і так не надто позитивного іміджу України. Але для демократичної публіки наш Зеленський може нести те саме навантаження, що й для частини росіян: «Щасливі люди! Та в них справжня демократія!» Автор: Олесь Кульчинський, тюрколог, перекладач з турецької