Лише в червні в українському тіктоці відео з хештегом #ТЦК набрало 470 млн переглядів (3 млрд за весь час). Тоді ж упродовж місяця опублікували 13 тис. постів із цим хештегом (62 тис. за весь час). Це перший за популярністю хештег у категорії “Новини і розваги”. І на нього дедалі частіше можна натрапити на сторінках тіктокерів, які, здавалося б, до теми ТЦК та мобілізації взагалі не дотичні. А все тому, що ця тема забезпечує в рази більше переглядів.Ми вирішили подивитись, як і кого тікток заохочує знімати відео про ТЦК. Для цього вивантажили свіжі публікації тіктокерів, чиї відео потрапили до результатів пошуку за хештегом #ТЦК. А разом із охопленнями проаналізували, скільки в цій темі пасеться росіян. Read in English

Майже кожен український чоловік бодай раз за своє життя відвідував ТЦК, і майже кожен після свого візиту уникав цієї установи як міг. Бо це черги, черги і ще раз черги без гарантованого результату. Таке було і до 2014 року, і до 2022-го. Хоча вирішити бюрократичні формальності в Україні можна й інакше. Це показує досвід ЦНАПів. Ми переглянули й порівняли відгуки про військкомати і ЦНАПи на Google Maps — там можна залишити відгук про ці установи, так само як про бар чи ресторан.

Аналітик, громадський активіст з Донецька Станіслав Федорчук, який служив у Національній гвардії України, закликав СБУ зупинити антиукраїнську та антимобілізаційну діяльність "блогера" Остапа Стахіва.

ТЦК паралізовані оформлюванням відстрочок, а ухилянти мають можливість судитися роками, пише в аналітичній статті для Главкому громадська ініціатива «Голка». Texty.org.ua публікують висновки аналітиків.

Близько 1,8 млн чоловіків, які мають право поки що не служити в армії, раз на три місяці повинні підтверджувати це право, а для цього їм потрібно регулярно стояти щонайменше кілька днів у чергах у ТЦК. А працівникам центрів комплектації треба постійно обробляти гори паперів тих, хто наразі не мобілізується.

Сухопутні війська ЗСУ опублікували список контактних номерів, за якими громадяни можуть повідомити про протиправні дії представників ТЦК та СП.

У середньому на одну бойову вакансію в Збройних силах України претендують 20 людей, а на тилову – 45.

Застосунок для військовозобов'язаних "Резерв+" має низку суттєвих недоліків з погляду захисту персональних даних. Таку думку висловив експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун в інтерв'ю Radio NV. Texty.org.ua публікують ключові висновки експерта.

Невідповідність даних військового квитка даним з електронного Реєстру «Оберіг» є підставою для доставки особи до ТЦК під час перевірки документів.

Черги до територіального центру комплектації — це сувора конкуренція за обмежений ресурс, яка не дає жодної користі ані суспільству, ані Силам оборони.